девастаційний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | девастаці́йний | девастаці́йна | девастаці́йне | девастаці́йні |
родовий | девастаці́йного | девастаці́йної | девастаці́йного | девастаці́йних |
давальний | девастаці́йному | девастаці́йній | девастаці́йному | девастаці́йним |
знахідний | девастаці́йний, девастаці́йного | девастаці́йну | девастаці́йне | девастаці́йні, девастаці́йних |
орудний | девастаці́йним | девастаці́йною | девастаці́йним | девастаці́йними |
місцевий | на/у девастаці́йному, девастаці́йнім | на/у девастаці́йній | на/у девастаці́йному, девастаці́йнім | на/у девастаці́йних |