-1-
іменник чоловічого роду
(ділянка, господарство)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний двір двори́
родовий дво́ру, двора́ дворі́в
давальний двору́, дворо́ві двора́м
знахідний двір двори́
орудний дворо́м двора́ми
місцевий на/у дворі́, по двору́ на/у двора́х
кличний дво́ре* двори́*

Словник синонімів

ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р’Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р’Я, ОБІ́ЙСТЯдіал., ПОДВІ́Рдіал.Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Гризельда зумисне зайшла туди, щоб заглянути в подвір’я (І. Нечуй-Левицький); Вийшла Олександра з панського подвір’я.. - О, - каже, - панське дворище! Бодай нічого доброго зроду-звіку в тебе не вступило (Марко Вовчок); Старий Трохим по надвір’ю, Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Тітчине обійстя прилягає до церковного подвір’я (Є. Гуцало); Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (пісня).
МАЙСТЕ́РНЯ (про підприємство, цех тощо), ДВІРіст.,РОБІ́ТНЯдіал.;АТЕЛЬЄ́ (художника, скульптора, фотографа тощо);СТУ́ДІЯ (живописця, скульптора). В довгій майстерні шипить ручний токарний станок, величезне колесо якого крутить хлопчак років дванадцяти (М. Стельмах); Гарматний двір; Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи (Леся Українка); Велике ательє, де хотіла сфотографуватись Марійка, було сьогодні зачинене (О. Донченко).
САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБАзаст., ОСА́Дзаст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́діал.,ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕдіал., ОСЕРЕ́ДОКдіал.Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А. Хижняк); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (О. Гончар); На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Стороженко); У неї була і хата, славна і селитьба (Марко Вовчок).

Словник фразеологізмів

ні дво́ру ні ти́ну у кого. Хто-небудь бідний, нічого не має. — Куди підемо з тобою [з Орисею], коли в нас ні двору ні тину? (Григорій Тютюнник).

ні кола́, ні двора́ в кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже бідний, злиденний. То ледар, волоцюга. Йому [Василеві] теряти [втрачати] нічого, у його ні кола, ні двора, а в мене — он город,.. вибудував хату (Панас Мирний); // Ніякого господарства, нічого. Ні кола, ні двора, ні рогатого вола (Укр.. присл..); — Як ми з тобою побралися: не було в нас ні кола, ні двора (Г. Квітка-Основ’яненко).

2. Хто-небудь самотній, одинокий. — Я же міг посезонно [батракувати], бо я... безродний. Ні кола, ні двора (О. Гончар); Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! В друга — ненька старенька! В нього жінка молоденька. А що в мене молодого — ні кола, ні двора (А. Малишко).

прохідни́й двір, зневажл. Місце, установа і т. ін., куди може будь-хто вільно заходити і так само звідти вийти. — До вас вриваються прямо з вулиці, пробачте, як з перону у залу для транзитних пасажирів. От як я, приміром… — Це точно. Конюшня. Прохідний двір,— раптом завівся Стратон Стратонович (О. Чорногуз).

-2-
іменник чоловічого роду
(оточення монарха)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний двір двори́
родовий дво́ру, двора́ дворі́в
давальний двору́, дворо́ві двора́м
знахідний двір двори́
орудний дворо́м двора́ми
місцевий на/у дворі́, по двору́ на/у двора́х
кличний дво́ре* двори́*

Словник синонімів

ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р’Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р’Я, ОБІ́ЙСТЯдіал., ПОДВІ́Рдіал.Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Гризельда зумисне зайшла туди, щоб заглянути в подвір’я (І. Нечуй-Левицький); Вийшла Олександра з панського подвір’я.. - О, - каже, - панське дворище! Бодай нічого доброго зроду-звіку в тебе не вступило (Марко Вовчок); Старий Трохим по надвір’ю, Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Тітчине обійстя прилягає до церковного подвір’я (Є. Гуцало); Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (пісня).
МАЙСТЕ́РНЯ (про підприємство, цех тощо), ДВІРіст.,РОБІ́ТНЯдіал.;АТЕЛЬЄ́ (художника, скульптора, фотографа тощо);СТУ́ДІЯ (живописця, скульптора). В довгій майстерні шипить ручний токарний станок, величезне колесо якого крутить хлопчак років дванадцяти (М. Стельмах); Гарматний двір; Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи (Леся Українка); Велике ательє, де хотіла сфотографуватись Марійка, було сьогодні зачинене (О. Донченко).
САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБАзаст., ОСА́Дзаст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́діал.,ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕдіал., ОСЕРЕ́ДОКдіал.Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А. Хижняк); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (О. Гончар); На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Стороженко); У неї була і хата, славна і селитьба (Марко Вовчок).

Словник фразеологізмів

ні дво́ру ні ти́ну у кого. Хто-небудь бідний, нічого не має. — Куди підемо з тобою [з Орисею], коли в нас ні двору ні тину? (Григорій Тютюнник).

ні кола́, ні двора́ в кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже бідний, злиденний. То ледар, волоцюга. Йому [Василеві] теряти [втрачати] нічого, у його ні кола, ні двора, а в мене — он город,.. вибудував хату (Панас Мирний); // Ніякого господарства, нічого. Ні кола, ні двора, ні рогатого вола (Укр.. присл..); — Як ми з тобою побралися: не було в нас ні кола, ні двора (Г. Квітка-Основ’яненко).

2. Хто-небудь самотній, одинокий. — Я же міг посезонно [батракувати], бо я... безродний. Ні кола, ні двора (О. Гончар); Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! В друга — ненька старенька! В нього жінка молоденька. А що в мене молодого — ні кола, ні двора (А. Малишко).

прохідни́й двір, зневажл. Місце, установа і т. ін., куди може будь-хто вільно заходити і так само звідти вийти. — До вас вриваються прямо з вулиці, пробачте, як з перону у залу для транзитних пасажирів. От як я, приміром… — Це точно. Конюшня. Прохідний двір,— раптом завівся Стратон Стратонович (О. Чорногуз).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний двір двори́
родовий дво́ру дворі́в
давальний двору́, дворо́ві двора́м
знахідний двір двори́
орудний дворо́м двора́ми
місцевий на/у дворі́ на/у двора́х
кличний дво́ре* двори́*

Словник синонімів

МАЄ́ТОК (земельне володіння поміщика, перев. з будинком; поміщицький будинок), САДИ́БА, ПОМІ́СТЯіст.;МАЙНО́розм.,МАЄ́ТНІСТЬзаст., ДЕРЖА́ВАзаст.,ГРУНТзаст. (земельне володіння, перев. з будинком); ДВІРіст.,ЕКОНО́МІЯіст. (присадибне господарство землевласника); ФІЛЬВА́РОКіст. (у Польщі, Литві, Білорусі та Україні). [Золотницький:] Слухай! Я шляхтич.. В своїх маєтках, до́брах - ми королі (Б. Грінченко); Доведеться в посаг їй дати млин та садибу чигиринську (Н. Рибак); Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Панас Мирний); Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й свій замір.. оселитися десь в жінчиному (нової жінки) майні (М. Коцюбинський); Князі Вишневецькі владали на Україні великими маєтностями (О. Стороженко);. -. Чому ж се він мені не похвалився? Мабуть, невеличкий хуторець, - нічим гаразд хвалитись. А все ж хутір! Усе ж держава! (Марко Вовчок); У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (І. Нечуй-Левицький); Сини їх - зосталися в дворі підпасичами (Панас Мирний); Пан звелів привести їх усіх увечері в економію. На економії їх усіх вибили різками (І. Нечуй-Левицький); Заспані люди бігли гасити фільварок і думали, що Параска за панським добром так плаче (М. Ірчан).