двополюсний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двопо́люсний двопо́люсна двопо́люсне двопо́люсні
родовий двопо́люсного двопо́люсної двопо́люсного двопо́люсних
давальний двопо́люсному двопо́люсній двопо́люсному двопо́люсним
знахідний двопо́люсний двопо́люсну двопо́люсне двопо́люсні
орудний двопо́люсним двопо́люсною двопо́люсним двопо́люсними
місцевий на/у двопо́люсному, двопо́люснім на/у двопо́люсній на/у двопо́люсному, двопо́люснім на/у двопо́люсних