двозубчастий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний двозу́бчастий двозу́бчаста двозу́бчасте двозу́бчасті
родовий двозу́бчастого двозу́бчастої двозу́бчастого двозу́бчастих
давальний двозу́бчастому двозу́бчастій двозу́бчастому двозу́бчастим
знахідний двозу́бчастий двозу́бчасту двозу́бчасте двозу́бчасті
орудний двозу́бчастим двозу́бчастою двозу́бчастим двозу́бчастими
місцевий на/у двозу́бчастому, двозу́бчастім на/у двозу́бчастій на/у двозу́бчастому, двозу́бчастім на/у двозу́бчастих