-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дбач дбачі́
родовий дбача́ дбачі́в
давальний дбаче́ві, дбачу́ дбача́м
знахідний дбача́ дбачі́в
орудний дбаче́м дбача́ми
місцевий на/у дбаче́ві, дбачу́, дбачі́ на/у дбача́х
кличний дба́чу дбачі́

Словник синонімів

ПІКЛУВА́ЛЬНИК (той, хто піклується про когось, щось), ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, ДБАЧрозм.,ДБА́ХАрозм.Дитина за клопотанням батьків, опікуна або піклувальника зберігає громадянство України (з газети); Корінь роду.. в тім, щоб бути завжди дбайливцем-господарем, творити добро і добробут (з журналу).