датувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | датува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | дату́ймо | |
2 особа | дату́й | дату́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | датува́тиму | датува́тимемо, датува́тимем |
2 особа | датува́тимеш | датува́тимете |
3 особа | датува́тиме | датува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | дату́ю | дату́ємо, дату́єм |
2 особа | дату́єш | дату́єте |
3 особа | дату́є | дату́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
дату́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | датува́в | датува́ли |
жін. р. | датува́ла | |
сер. р. | датува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
дато́ваний | ||
Безособова форма | ||
дато́вано | ||
Дієприслівник | ||
датува́вши |