дава́тися / да́тися в ру́ки (до рук). 1. кому і без додатка. Здаватися, не чинити опору кому-небудь. А воно, оте мале [хлоп’я].., знов вив’юнювалось, виривалося.., ніяк не даючись до рук (О. Гончар); — Цур тобі! .. Де ж ти бачив, щоб турок без ніякої бійки сам тобі в руки дався? (С. Добровольський); // Ловитися. Коло носа в’ється, а в руки не дається (Укр.. присл..); Чайка, видно, виголодалась, бо далеко не втікала, відразу далася в руки (Ю. Збанацький).
2. кому, чому. Підпадати під чий-небудь вплив. Виряджала мати [Петра], наказуючи, щоб стеріг себе, не давався у руки лихим людям (Панас Мирний); Злостився на себе за те, що дався в руки якійсь сліпій силі і дозволив їй помститися над собою (М. Ю. Тарновський).
3. кому. Потрапляти в залежність від когось, перебувати під чиїмось впливом; підкорятися. Радить [Чіпка] кожному себе стерегти, громаду, а не даватись знову панам у руки (Панас Мирний).
4. кому і без додатка. Переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю; діставатися комусь. Ось воно слово: одберім землю! .. Ту саму землю, що, як мрія далека, тільки манила, а не давалась у руки, що грала перед очима, як марево в спеку (М. Коцюбинський); // Ставати доступним для оволодіння, легко здійснюватися. Вже третій рік я дояркою. Справа ніби сама в руки дається (З журналу); // Ставати чиїм-небудь досягненням. Він [Чіпка] .. кляне земство, котре йому не далося в руки (Панас Мирний).