-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гру́злий гру́зла гру́зле гру́злі
родовий гру́злого гру́злої гру́злого гру́злих
давальний гру́злому гру́злій гру́злому гру́злим
знахідний гру́злий, гру́злого гру́злу гру́зле гру́злі, гру́злих
орудний гру́злим гру́злою гру́злим гру́злими
місцевий на/у гру́злому, гру́злім на/у гру́злій на/у гру́злому, гру́злім на/у гру́злих

Словник синонімів

ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В’ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙрідше, ПЛАВКИ́Йрозм.,ГРУ́ЗНИЙдіал.;РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ’Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙрідше,РОЗГА́СЛИЙрідше (про ґрунт, дорогу - перенасичений вологою). Ноги її по литки провалюються в грузькому, розрихленому ґрунті (О. Гончар); Ноги пірнають в якісь в’язкі мочарі (В. Козаченко); Драглисте багно огидно чавкало під ногами (Григорій Тютюнник); Упнеться [вітер] в грузлую ріллю (П. Тичина); Новобранці збивали плавкі болота, забовтані, приречені, брели навмання (К. Гордієнко); На грузний глинястий укіс Він вийшов з шуму вирів прибережних (М. Бажан); Тягав він сани по розмоклій дорозі так, що аж груди тріщали (Г. Хоткевич); Олекса зійшов з стежки і городом, грузнучи по самі кісточки в розм’яклій землі, пішов додому (Ю. Мушкетик); Розкислою польовою дорогою чавкали тягучі коні, плівся обоз (К. Гордієнко); Григорко.. рушив просто в темряву од станції,загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Ю. Яновський); Ясногорська, важко чахкаючи в хлипкій драговині, пішла (О. Гончар); Автомашини, погасивши фари, грузли в тванистій землі (Н. Рибак); Брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (М. Коцюбинський); Важко рухаються гармати по розгаслій весняній дорозі (А. Головко). - Пор. 1. багни́стий, 1. грязьки́й.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гру́злий гру́зла гру́зле гру́злі
родовий гру́злого гру́злої гру́злого гру́злих
давальний гру́злому гру́злій гру́злому гру́злим
знахідний гру́злий, гру́злого гру́злу гру́зле гру́злі, гру́злих
орудний гру́злим гру́злою гру́злим гру́злими
місцевий на/у гру́злому, гру́злім на/у гру́злій на/у гру́злому, гру́злім на/у гру́злих

Словник синонімів

ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В’ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙрідше, ПЛАВКИ́Йрозм.,ГРУ́ЗНИЙдіал.;РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ’Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙрідше,РОЗГА́СЛИЙрідше (про ґрунт, дорогу - перенасичений вологою). Ноги її по литки провалюються в грузькому, розрихленому ґрунті (О. Гончар); Ноги пірнають в якісь в’язкі мочарі (В. Козаченко); Драглисте багно огидно чавкало під ногами (Григорій Тютюнник); Упнеться [вітер] в грузлую ріллю (П. Тичина); Новобранці збивали плавкі болота, забовтані, приречені, брели навмання (К. Гордієнко); На грузний глинястий укіс Він вийшов з шуму вирів прибережних (М. Бажан); Тягав він сани по розмоклій дорозі так, що аж груди тріщали (Г. Хоткевич); Олекса зійшов з стежки і городом, грузнучи по самі кісточки в розм’яклій землі, пішов додому (Ю. Мушкетик); Розкислою польовою дорогою чавкали тягучі коні, плівся обоз (К. Гордієнко); Григорко.. рушив просто в темряву од станції,загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Ю. Яновський); Ясногорська, важко чахкаючи в хлипкій драговині, пішла (О. Гончар); Автомашини, погасивши фари, грузли в тванистій землі (Н. Рибак); Брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани (М. Коцюбинський); Важко рухаються гармати по розгаслій весняній дорозі (А. Головко). - Пор. 1. багни́стий, 1. грязьки́й.