-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гноби́тель гноби́телі
родовий гноби́теля гноби́телів
давальний гноби́телеві, гноби́телю гноби́телям
знахідний гноби́теля гноби́телів
орудний гноби́телем гноби́телями
місцевий на/у гноби́телеві, гноби́телю, гноби́телі на/у гноби́телях
кличний гноби́телю гноби́телі

Словник синонімів

ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Нзаст.Для того, щоб пасти свою худобу, казахська біднота мусила була орендувати землю в своїх гнобителів (О. Донченко); Повстання проти утискувачів; Прилюдно він назвав мене колись утисником і ще зганьбив словами (Б. Грінченко); Безбожний царю! Творче зла! Правди гонителю жестокий! Чого накоїв на землі! (Т. Шевченко); Розпалився до краю, розгнівався староста, з лайкою на Харитоненка напустився - душитель клятий, павук, гнобитель (К. Гордієнко); - Щось затівають пани-ляхи, - сказав один козак. - Хитрують, душмани, - погодився й другий (П. Панч). - Пор. експлуата́тор.
ЕКСПЛУАТА́ТОР (той, хто привласнює продукти чужої праці), ВИЗИ́СКУВАЧ, ХИЖА́К, КРОВОПИ́ВЕЦЬрозм., КРОВОПИ́ВЦЯрозм.,КРОВОЖЕ́Ррозм., СПРУТ розм.,ПАРАЗИ́Трозм.,П’Я́ВКАрозм.,ЖИВОДЕ́Ррозм.,ШКУРОДЕ́Ррозм.,ШКУРОЛУ́Прозм.,ЖИВОЇ́Дрозм.,ЖИВОЛУ́Прозм.Експлуататор бачить [у гуцулі] лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Г. Хоткевич); На рідкість жорстокими визискувачами виявились поміщики Базилевські (О. Гончар); Пливуть золоті річки і спадають в кишені тим, хто сам не робить, всяким хижакам (М. Коцюбинський); Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти.. всяких.. п’явок і кровопивців (В. Еллан); - А я й не знав, Терентію, що ви такий живодер. Досі думав, що ваша рука лише на карбованці лежить, а тепер ви її на душу положили (М. Стельмах); - Коли забирати землю в живоїдів, то в усіх чисто (І. Муратов). - Пор. гноби́тель.