-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гниле́нький гниле́нька гниле́ньке гниле́нькі
родовий гниле́нького гниле́нької гниле́нького гниле́ньких
давальний гниле́нькому гниле́нькій гниле́нькому гниле́ньким
знахідний гниле́нький, гниле́нького гниле́ньку гниле́ньке гниле́нькі, гниле́ньких
орудний гниле́ньким гниле́нькою гниле́ньким гниле́нькими
місцевий на/у гниле́нькому, гниле́нькім на/у гниле́нькій на/у гниле́нькому, гниле́нькім на/у гниле́ньких

Словник синонімів

ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ[ЗОПРІ́ЛИЙрідше], ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙдіал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Від одного гнилого яблука увесь віз згниє (прислів’я); Погниле дерево скрипки розсипається трухою (Н. Рибак); В селі стояв запах трухлого дерева, прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (С. Чорнобривець); В теплому повітрі полинули солодкі пахощі розпареної ріллі, торішнього зіпрілого листя (В. Речмедін); Біля груби і скрізь під стелею сушилися на мотузках зопрілі онучі і подерта солдатська білизна (З. Тулуб); Пахне пліснявою, перепрілою хвоєю й грибами (О. Донченко); Підлегле борошно (Словник Б. Грінченка); Тараня була дуже давня, лежана, трухла й гнилувата (І. Нечуй-Левицький); На стежці лежала гниленька слива (Ю. Яновський). - Пор. трухля́вий.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гниле́нький гниле́нька гниле́ньке гниле́нькі
родовий гниле́нького гниле́нької гниле́нького гниле́ньких
давальний гниле́нькому гниле́нькій гниле́нькому гниле́ньким
знахідний гниле́нький, гниле́нького гниле́ньку гниле́ньке гниле́нькі, гниле́ньких
орудний гниле́ньким гниле́нькою гниле́ньким гниле́нькими
місцевий на/у гниле́нькому, гниле́нькім на/у гниле́нькій на/у гниле́нькому, гниле́нькім на/у гниле́ньких

Словник синонімів

ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ[ЗОПРІ́ЛИЙрідше], ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙдіал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Від одного гнилого яблука увесь віз згниє (прислів’я); Погниле дерево скрипки розсипається трухою (Н. Рибак); В селі стояв запах трухлого дерева, прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (С. Чорнобривець); В теплому повітрі полинули солодкі пахощі розпареної ріллі, торішнього зіпрілого листя (В. Речмедін); Біля груби і скрізь під стелею сушилися на мотузках зопрілі онучі і подерта солдатська білизна (З. Тулуб); Пахне пліснявою, перепрілою хвоєю й грибами (О. Донченко); Підлегле борошно (Словник Б. Грінченка); Тараня була дуже давня, лежана, трухла й гнилувата (І. Нечуй-Левицький); На стежці лежала гниленька слива (Ю. Яновський). - Пор. трухля́вий.