глевкуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний глевкува́тий глевкува́та глевкува́те глевкува́ті
родовий глевкува́того глевкува́тої глевкува́того глевкува́тих
давальний глевкува́тому глевкува́тій глевкува́тому глевкува́тим
знахідний глевкува́тий глевкува́ту глевкува́те глевкува́ті
орудний глевкува́тим глевкува́тою глевкува́тим глевкува́тими
місцевий на/у глевкува́тому, глевкува́тім на/у глевкува́тій на/у глевкува́тому, глевкува́тім на/у глевкува́тих

Словник синонімів

ГЛЕВКИ́Й (про хліб - в’язкий, липкий); НЕДОПЕ́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ПЕЧЕНИЙ, СИРИ́Й (недостатньо випечений); СИРУВА́ТИЙ, ГЛЕВКУВА́ТИЙ, ГЛЕВТЯКУВА́ТИЙ (трохи глевкий). - Коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю. Смолич); Недопечений калач; Буханець разового, кислого, невипеченого хліба можна було б дістати (М. Коцюбинський); Напік [сирота] спершу такого хліба, що і в руках не вдержиш: рідкий, крізь пучки лізе, кислий, сирий (Ганна Барвінок); Хліб не вдався - глевкуватий.