-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ги́ркати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | ги́ркаймо |
2 особа | ги́ркай | ги́ркайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | ги́ркатиму | ги́ркатимемо, ги́ркатимем |
2 особа | ги́ркатимеш | ги́ркатимете |
3 особа | ги́ркатиме | ги́ркатимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | ги́ркаю | ги́ркаємо, ги́ркаєм |
2 особа | ги́ркаєш | ги́ркаєте |
3 особа | ги́ркає | ги́ркають |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
ги́ркаючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | ги́ркав | ги́ркали |
жін. р. | ги́ркала |
сер. р. | ги́ркало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
ги́ркавши |
Словник синонімів
ПОКРИ́КУВАТИ [ПОКРИКА́ТИ рідше] (час від часу кричати), ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ПОГЕ́ЙКУВАТИ розм., НАКЛИ́КУВАТИ діал.; ГАРИ́КАТИ розм., ГИ́РКАТИ розм. (сердито). - Боржій, боржій, жінко! - покрикує на неї Гвинтовка (П. Куліш); - Рист! - хльоска ззаду гонінник. - Рист! рист! - покликують і собі вівчарі... (М. Коцюбинський); Ґелґотять [гуси], погукують з неба (М. Чабанівський); Двірник у білому фартусі з мітлою нагукує: - Проходь звідсіль! (В. Кучер); Стара, погейкуючи на корову, зникла в чорній гущавині садка (І. Кириленко); На постелі перекидався з боку на бік старий Прокіпчук. Бурмотів щось крізь сон, як би накликував на коні (Мирослав Ірчан); Трохи не до півдня вона стояла, як вірна собака коло хвіртки, і гарикала (Панас Мирний); Не любить невістка свекруху. Гиркає на неї (Остап Вишня).