-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гидки́й гидка́ гидке́ гидкі́
родовий гидко́го гидко́ї гидко́го гидки́х
давальний гидко́му гидкі́й гидко́му гидки́м
знахідний гидки́й, гидко́го гидку́ гидке́ гидкі́, гидки́х
орудний гидки́м гидко́ю гидки́м гидки́ми
місцевий на/у гидко́му, гидкі́м на/у гидкі́й на/у гидко́му, гидкі́м на/у гидки́х

Словник синонімів

ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо - який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙзневажл.- Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І. Нечуй-Левицький); [Руфін:] Я б не держав тебе в неволі в себе, якби ти раз мені сказала в вічі: "пусти мене, бо ти мені бридкий, ненавидний душі моїй і серцю" (Леся Українка); Ненавидить [Віра] Карпа. Все в ньому тепер їй огидне: і оцей притишений голос, і пристрасть його, і боягузтво (А. Шиян); Остогидлий своїм нахабством наглядач викликав Коцка з камери на прогулянку (Є. Куртяк); Коли отаман підняв на мить гребінкою волосся, поправляючи зачіску, я аж одвернувся: така гидотна образина дикого кабана на мене глянула (Д. Бузько); Все [в розмові] перепліталося сміхом, живою потребою сміятися. І тільки. І нічого гидкого, нічого обридливого (Г. Хоткевич); [Галя:] Мати сердяться, щодня силують, щоб ішла за противного, осоружного старшину (І. Карпенко-Карий); Хотілося накинутися з кулаками на цю відворотну своєю зухвалістю, суху таранкувату пику і бити її (Д. Бедзик); Ішов, ішов дорогою - та і в яму впав, любив, любив хорошую - та й плюгаву взяв (пісня).
ГИДКИ́Й (про їжу, питво і т. ін. - який викликає гидливість), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ. - Хочу їсти, тьотю, але не можу. - Фу! - сьорбнувши гидкої юшки, морщилася Олечка (А. Хижняк); Якесь бридке павутиння лягло йому на обличчя (М. Стельмах); Григорій поклав ложку. Їжа не йшла йому, стала відворотною, огидною (Г. Епік); Липка, огидлива твань доходила їй уже до грудей (О. Донченко).
НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙпідсил.,НЕПОДО́БНИЙрідше,БРИДКИ́Йпідсил.,ГИДКИ́Йпідсил.,МЕРЗЕ́ННИЙпідсил.,МЕРЗО́ТНИЙпідсил.;НИЗЬКИ́Й, НИ́ЦИЙ, БРУДНИ́Й (дуже непорядний, аморальний, нещирий, лицемірний і т. ін.); КА́ПОСНИЙрозм.,ПА́КОСНИЙ[ПА́КІСНИЙ]розм.,ПАРШИ́ВИЙрозм.,ПАСКУ́ДНИЙрозм.,ПРОТИ́ВНИЙрозм., ПЛЮГА́ВИЙзневажл.,СЯКИ́Й-ТАКИ́Й[ТАКИ́Й-СЯКИ́Й]розм.,ШОЛУДИ́ВИЙзневажл. (звичайно як лайливе слово). - Іди! - кликнула Зоня погаслим голосом. - Ти, негідна й безсовісна (О. Кобилянська); Кожна людина, якою б вона поганою не була, має свій найчистіший закуток чи хоча б спомин (М. Стельмах); А пан глянув.. одвернувся... Пізнав, препоганий, Пізнав тії карі очі, Чорні бровенята... (Т. Шевченко); Наврочили неподобні люди: схопили діда німці (Ю. Яновський); - Я от татуньові пожаліюсь на тебе, бридкий хлопчисько! - нахвалялася сестра (А. Кримський); - Але мені ніхто не повірить, бо я гидкий, бо я брехун і зальотник (М. Чабанівський); [Камо:] Це ж не можна, щоб Камо замовк назавжди, щоб.. знову пробрався в ряди провокатор мерзенний... (О. Левада); [Любов (ридаючи):] Ах, тьотю, які люди.. низькі!.. їм вже все одно, хоч би я пропала... (Леся Українка); Сеспель в глибині душі зневажав Скрипаленка, вважав його за людину ницу (Ю. Збанацький); Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); - Не кажіть нічого! То не люди добрі, то гадюки капосні (Панас Мирний); Гульвіса пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! (І. Котляревський); - Юрку! - гукнула мама. - Де ти, паршивий хлопчисько! Іди зараз же сюди (Ю. Смолич); - Що ви робите, розбишаки? Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи? (Ю. Смолич); [Таня:] Бач, яке тобі противне хлоп’я! Сам налякав та ще й сміється (С. Васильченко); - Радзивілл прийшов, так ви, окаянні, не одвітували йому й разу з гармати! Плюгаві страхополохи! (П. Куліш); Чому ви не йдете на лан, сякі-такі? - крикнув осавула (І. Нечуй-Левицький); - Ну, стій же ти, шолудивий бурсаче! - трясучи кулаком, промовив Жук (Панас Мирний). - Пор. 2. безсо́ромний, 1. непоря́дний.
НЕПОРЯ́ДНИЙ (про вчинки, поведінку тощо - який характеризує кого-небудь як непорядну людину),НЕДОСТО́ЙНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕДО́БРИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕГІ́ДНИЙпідсил.,ПОГА́НИЙпідсил.;НЕЧЕ́СНИЙ (який характеризує кого-небудь як нечесну людину); НЕЧИ́СТИЙ, БРУДНИ́Йпідсил.,НИЗЬКИ́Й, НИ́ЦИЙ, ОГИ́ДНИЙпідсил.,ГИДКИ́Йпідсил.,МЕРЗЕ́ННИЙпідсил.,МЕРЗО́ТНИЙпідсил.,ЧО́РНИЙпідсил.,СВИ́НСЬКИЙпідсил. розм.,ПАДЛЮ́ЧИЙпідсил. розм. (найвищою мірою непорядний, аморальний, лицемірний і т. ін.). Помітивши Данилова, вона строго звела брови, наче зловила його на чомусь непорядному (І. Волошин); Коли людина просить пробачити її, то це значить, що вона засуджує свій вчинок, визнає його недостойним, ганебним (О. Донченко); - Слухай, парубче, - сказав він Андрієві, як той прийшов, - ти займаєшся недобрим ділом (М. Коцюбинський); - Може, там хто буде в’язнути до вас ..Або говорити різні такі слова.. нехороші. То ви нам скажіть (О. Гончар); - Коли хто.. помітив щось негідне за товаришем (курив там у туалеті, чи що), то правило в нас таке: виходь ось тут на лінійці і перед лицем товариства відкрито говори (О. Гончар); Ганьблю того, .. Хто чесному сподіяв щось нечесне (С. Воскрекасенко); Діяти нечистим способом; Нечиста гра; [Марков:] Може, з беззахисною дівчиною і можна було робити якісь брудні комбінації, але з лейтенантом Єгоровою не трапиться нічого подібного (В. Собко); - Для чого ти вирощуєш у собі таке низьке, негідне почуття? (О. Донченко); - Вибачте, я хотів помститись за двійку, це - мерзенний вчинок (О. Донченко); - Ви ще почуєте ім’я Чорного Себастьяна. В мене на голові менше сивого волосся, аніж на його чорній совісті забитих людей (Ю. Бедзик). - Пор. 2. безсоро́мний, гане́бний.
НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо - який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов’язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму), ЦИНІ́ЧНИЙ, БЕЗСОРО́МНИЙ, БЕЗСТИ́ДНИЙрозм. рідше,БЕЗЛИ́ЧНИЙдіал., РОЗПУ́СНИЙпідсил. (який виражає безсоромність, розпусність); НЕПОДО́БНИЙ, СОРОМІ́ЦЬКИЙ, СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Йрозм.,СТИДНИ́Йрозм., СТРАМНИ́Йрозм., СРАМО́ТНИЙзаст. (про слова, вислови, жест, думки і т. ін.); БРУДНИ́Й, МАСНИ́Йрозм., СКОРО́МНИЙрозм., СЛА́СНИ́Йрозм., ГИДКИ́Йпідсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм. (про слова, мову, їх зміст); НЕЦЕНЗУ́РНИЙ, ПОГА́НИЙ, БРИДКИ́Йпідсил.,НЕПУТЯ́ЩИЙрозм.,ПАПЛЮ́ЖНИЙпідсил. розм. (про слова, лайку, анекдот - непристойний і брутальний); ГРУ́БИЙ, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДОБІ́РНИЙрозм., БАЗА́РНИЙрозм. (про лайливі вислови - непристойний і вульгарний); ПОРНОГРАФІ́ЧНИЙ (про малюнок, літературу, фільм); КРУТИ́Йрозм., СОЛО́НИЙрозм., ПРИПЕ́РЧЕНИЙрозм. (про жарт, дотеп, анекдот і т. ін. - виразний, дотепний, але грубий і непристойний). Бронко дивився з виразом такої огиди, з яким дивляться на непристойні речі (Ірина Вільде); Цинічний жест; Цинічна поза; - Коли б вікна та сякі-такі двері в хаті навісити ..і картинки по стінах з жінками, які збираються купатися... - ..Посміхається Марія: видумає чоловік таке дурне про безстидні картини, що тішать панське око (М. Стельмах); На панщині співала [Ганна] розпусні пісні, сміялася (І. Франко); Досадно дівчині, що до неї приступає шайтан і нашіптує неподобні думки (М. Коцюбинський); Знов залунала сороміцька лайка, ляпаси (З. Тулуб); Хату вимазано дьогтем: паничів срамотно так понамальовано і соромітні слова (А. Головко); Гармидер, галас, гам у гаї, Срамотні співи (Т. Шевченко); Солдати весело перекликалися між собою словами, в яких, навіть не знаючи мови, дівчата чудово розуміли брудні, сласні натяки на їх адресу (І. Ле); На масні Семенові репліки Катька відповідала таким гучним, задоволеним реготом, що сторонні оглядались на неї (Л. Смілянський); І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів - все змішалось у галас безладний та дикий (М. Старицький); Слухаючи те гидке оповідання, Сусанна Уласівна ледве дихала од гніву (І. Нечуй-Левицький); Батюшка нахиляється до Василенка і тихо, щоб ніхто не почув, обзиває його паскудним словом (М. Стельмах); Ми сидимо, палимо цигарки, розповідаємо нецензурні анекдоти, а потім, багатозначно перезирнувшись, на всі груди регочемо (П. Колесник); Навздогін Гнату летить якась погана лайка (М. Стельмах); На раду прибули одні пани, селяни не поїхали. Одні, як Лиза, щоб не чути такої бридкої лайки та ганьби (Панас Мирний); Груня сповнилася образами - її, молоду, заміжню жінку, облаяти непутящими словами!.. (К. Гордієнко); Він закінчив [розмову] брутальною лайкою (Л. Смілянський); На голову Василя сиплеться добірна лайка (Я. Галан); Базарна лайка; Серед грізних вигуків та нахвалок на козаків почулися раптом веселі жарти та круті дотепи (А. Головко); Можнаповторювати його [ім’я] безліч раз думкою, пошепки і вголос, тільки б ніхто не почув, бо одразу ж почнуться двозначні розмови, розпитування, солоні жарти (Л. Первомайський). - Пор. 2. безсоро́мний, 1. нескро́мний, хти́вий.