-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | герцюва́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | герцю́ймо |
2 особа | герцю́й | герцю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | герцюва́тиму | герцюва́тимемо, герцюва́тимем |
2 особа | герцюва́тимеш | герцюва́тимете |
3 особа | герцюва́тиме | герцюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | герцю́ю | герцю́ємо, герцю́єм |
2 особа | герцю́єш | герцю́єте |
3 особа | герцю́є | герцю́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
герцю́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | герцюва́в | герцюва́ли |
жін. р. | герцюва́ла |
сер. р. | герцюва́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
герцюва́вши |
Словник синонімів
ГАРЦЮВА́ТИ (про коней - грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці), БАСУВА́ТИ, ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ВИБАСО́ВУВАТИ, ГЕРЦЮВА́ТИ діал.; ГОПЦЮВА́ТИ розм. (підскакувати). Гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (П. Колесник); Кінь гарний, расовий, басує, що й не вдержиш (М. Коцюбинський); Хороші в мене коні.. грають на припоні (А. Малишко); Кінь вигравав, ставав дибки, а з-під його копит сипались жмутами страшні блискавки (І. Нечуй-Левицький); Веде [Йонька] жеребця. А він вибасовує та ногами витьохкує, годі втримати (Григорій Тютюнник); Під гаківницями гопцюють коні (Словник Б. Грінченка).
ГАРЦЮВА́ТИ (на кому - їхати верхи, демонструючи зграбність, вміння), БАСУВА́ТИ на кому, ВИГРАВА́ТИ на кому, ким, ВИБАСО́ВУВАТИ на кому, ГРА́ТИ ким, ГЕРЦЮВА́ТИ на кому, діал. Кавалеристи гарцювали на розкішних скакунах (О. Ільченко); Козаки на конях жваво басували (П. Грабовський); Збоку їхали офіцери, виграючи на баских конях (І. Нечуй-Левицький); Цигани хвацько вигравали кіньми (З. Тулуб); Назустріч ішла кавалерійська румунська дивізія, граючи кіньми (О. Гончар).