гармонічний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гармоні́чний | гармоні́чна | гармоні́чне | гармоні́чні |
родовий | гармоні́чного | гармоні́чної | гармоні́чного | гармоні́чних |
давальний | гармоні́чному | гармоні́чній | гармоні́чному | гармоні́чним |
знахідний | гармоні́чний, гармоні́чного | гармоні́чну | гармоні́чне | гармоні́чні, гармоні́чних |
орудний | гармоні́чним | гармоні́чною | гармоні́чним | гармоні́чними |
місцевий | на/у гармоні́чному, гармоні́чнім | на/у гармоні́чній | на/у гармоні́чному, гармоні́чнім | на/у гармоні́чних |
Словник синонімів
Словник антонімів
ГАРМОНІЯ | ДИСГАРМОНІЯ |
Злагоджене звучання, приємне для слуху, співзвучність, милозвучність. | Порушення гармонії, відсутність милозвучності, какофонія. |
Гармонія душевна, задушевна, мила, незвичайна, повна, прекрасна, приємна, рівна, чарівна, чудова ~ дисгармонія жахлива, небувала, незвична, неймовірна, неприваблива, неприємна, яка ріже вуха. Звучала, лилася, неслася, чулася з будинку, із сцени, з лісу гармонія ~ дисгармонія. | |
Вся природа з небом і землею, з водою, квітками, лісами і горами здавалася однією піснею, гармонією. Вона [Балабушиха] зачудувалася од такої несподіваної дисгармонії і глянула на Балабуху дуже сердито (I. Нечуй-Левицький). | |
Гармоніювати //гармонувати ~дисгармонувати //дисгармоніювати, гармонійний //гармонічний ~дисгармонійний, гармонійність ~дисгармонійність, гармонічно ~дисгармонічно |