-2-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | чол. р. | множина |
називний | Гарма́ш | Гармаші́ |
родовий | Гармаша́ | Гармаші́в |
давальний | Гармаше́ві, Гармашу́ | Гармаша́м |
знахідний | Гармаша́ | Гармаші́в |
орудний | Гармаше́м | Гармаша́ми |
місцевий | при Гармаше́ві, Гармаші́, Гармашу́ | при Гармаша́х |
кличний | Гарма́ше, Гарма́ш | Гармаші́ |
відмінок | однина | множина |
називний | гарма́ш | гармаші́ |
родовий | гармаша́ | гармаші́в |
давальний | гармаше́ві, гармашу́ | гармаша́м |
знахідний | гармаша́ | гармаші́в |
орудний | гармаше́м | гармаша́ми |
місцевий | на/у гармаше́ві, гармашу́, гармаші́ | на/у гармаша́х |
кличний | гарма́шу | гармаші́ |
Словник синонімів
АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Артилеристи з веселим перегуком тягнули вперед гармати (О. Гончар); Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Яновський); Гармаші по сонцю золотому Звозили гармати для салюту (І. Нехода); Клопочуться біля гармат вогневики. Обчислювачі уточнюють дані (з газети); Ось тут стояли на смерть батарейці (І. Цюпа); Покликне Сомко на своїх козаків: - До шику! До лави! Пушкарі, риштуйте гармати (П. Куліш); Професор Ф. Рубо змалював у панорамі "Оборона Севастополя" каноніра Авер’яна Лагутіна (В. Кучер); Микола Панасюк досконало опанував професію першого комендора гармати (П. Автомонов).
Словник відмінків
відмінок | чол. р. | множина |
називний | Гарма́ш | Гармаші́ |
родовий | Гармаша́ | Гармаші́в |
давальний | Гармаше́ві, Гармашу́ | Гармаша́м |
знахідний | Гармаша́ | Гармаші́в |
орудний | Гармаше́м | Гармаша́ми |
місцевий | при Гармаше́ві, Гармаші́, Гармашу́ | при Гармаша́х |
кличний | Гарма́ше, Гарма́ш | Гармаші́ |
відмінок | однина | множина |
називний | гарма́ш | гармаші́ |
родовий | гармаша́ | гармаші́в |
давальний | гармаше́ві, гармашу́ | гармаша́м |
знахідний | гармаша́ | гармаші́в |
орудний | гармаше́м | гармаша́ми |
місцевий | на/у гармаше́ві, гармашу́, гармаші́ | на/у гармаша́х |
кличний | гарма́шу | гармаші́ |
Словник синонімів
АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Артилеристи з веселим перегуком тягнули вперед гармати (О. Гончар); Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Яновський); Гармаші по сонцю золотому Звозили гармати для салюту (І. Нехода); Клопочуться біля гармат вогневики. Обчислювачі уточнюють дані (з газети); Ось тут стояли на смерть батарейці (І. Цюпа); Покликне Сомко на своїх козаків: - До шику! До лави! Пушкарі, риштуйте гармати (П. Куліш); Професор Ф. Рубо змалював у панорамі "Оборона Севастополя" каноніра Авер’яна Лагутіна (В. Кучер); Микола Панасюк досконало опанував професію першого комендора гармати (П. Автомонов).