-1-
іменник чоловічого роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний га́рець га́рці
родовий га́рця га́рців
давальний га́рцю, га́рцеві га́рцям
знахідний га́рець га́рці
орудний га́рцем га́рцями
місцевий на/у га́рці, га́рцю на/у га́рцях
кличний га́рцю* га́рці*

Словник синонімів

ГА́РЕЦЬзаст. (старовинна міра сипких тіл; посудина відповідної місткості), ГА́РНЕЦЬзаст.На качку давали з економії по гарцеві зерна, але качка за літо здохла б, а не прохарчувалась би тим гарцем (І. Нечуй-Левицький); - Дай коневі спокій, Андрушка! - сказала я суворо, - він певне на бійку не заслужив, він голодний та змучений і заслугує скорше на добрий гарнець оброку (О. Кобилянська).