гарбарювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | гарбарюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | гарбарю́ймо | |
2 особа | гарбарю́й | гарбарю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | гарбарюва́тиму | гарбарюва́тимемо, гарбарюва́тимем |
2 особа | гарбарюва́тимеш | гарбарюва́тимете |
3 особа | гарбарюва́тиме | гарбарюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | гарбарю́ю | гарбарю́ємо, гарбарю́єм |
2 особа | гарбарю́єш | гарбарю́єте |
3 особа | гарбарю́є | гарбарю́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
гарбарю́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | гарбарюва́в | гарбарюва́ли |
жін. р. | гарбарюва́ла | |
сер. р. | гарбарюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
гарбарюва́вши |