-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив гарбарюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гарбарю́ймо
2 особа гарбарю́й гарбарю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гарбарюва́тиму гарбарюва́тимемо, гарбарюва́тимем
2 особа гарбарюва́тимеш гарбарюва́тимете
3 особа гарбарюва́тиме гарбарюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гарбарю́ю гарбарю́ємо, гарбарю́єм
2 особа гарбарю́єш гарбарю́єте
3 особа гарбарю́є гарбарю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гарбарю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гарбарюва́в гарбарюва́ли
жін. р. гарбарюва́ла
сер. р. гарбарюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гарбарюва́вши

Словник синонімів

ЧИНБАРЮВА́ТИ, ГАРБАРЮВА́ТИзаст., КУШНІРУВА́ТИ. З її [хімії] поміччю в країнах Сходу і Заходу готували ліки, фарбували тканини, чинбарювали, варили скло, сталь і порох (О. Ільченко); Жила вона у дядини, вбогої городської міщанки, чоловік котрої кушнірував у Барі (Н. Рибак). - Пор. чинба́р.