-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив гадю́читися, гадю́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа гадю́читиметься гадю́читимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа гадю́читься гадю́чаться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гадю́чачись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гадю́чився, гадю́чивсь гадю́чилися, гадю́чились
жін. р. гадю́чилася, гадю́чилась
сер. р. гадю́чилося, гадю́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гадю́чившись

Словник синонімів

ЗВИВА́ТИСЯ (про дорогу, річку і т. ін. - мати вигини, зигзаги), ВИГИНА́ТИСЯ, ВИ́ТИСЯ, ПЕТЛЯ́ТИ, ЗМІЇ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ[ВВИВА́ТИСЯ]розм.,ГАДЮ́ЧИТИСЯрозм.,ПЕТЛЮВА́ТИдіал.Звившись гадюкою, пославсь [шлях] од великого села Пісок аж до славного колись Ромодану (Панас Мирний); Оце тая стежечка Ізвивається (І. Франко); Там, де Ятрань круто в’ється, З-під каменя б’є вода - Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода (пісня); Крута і звивиста дорога весь час зміїлася вздовж Ляториці (С. Журахович); Від хутірця один шлях вився - увивався до.. гаю (Марко Вовчок); І гадючаться землею тріщини-розколини, і жовкне трава (З. Тулуб); Із заходу на схід петлював маленький струмок (В. Козаченко).