вірмено турецький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вірме́но-туре́цький вірме́но-туре́цька вірме́но-туре́цьке вірме́но-туре́цькі
родовий вірме́но-туре́цького вірме́но-туре́цької вірме́но-туре́цького вірме́но-туре́цьких
давальний вірме́но-туре́цькому вірме́но-туре́цькій вірме́но-туре́цькому вірме́но-туре́цьким
знахідний вірме́но-туре́цький, вірме́но-туре́цького вірме́но-туре́цьку вірме́но-туре́цьке вірме́но-туре́цькі, вірме́но-туре́цьких
орудний вірме́но-туре́цьким вірме́но-туре́цькою вірме́но-туре́цьким вірме́но-туре́цькими
місцевий на/у вірме́но-туре́цькому, вірме́но-туре́цькім на/у вірме́но-туре́цькій на/у вірме́но-туре́цькому, вірме́но-туре́цькім на/у вірме́но-туре́цьких
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вірме́но-туре́цький вірме́но-туре́цька вірме́но-туре́цьке вірме́но-туре́цькі
родовий вірме́но-туре́цького вірме́но-туре́цької вірме́но-туре́цького вірме́но-туре́цьких
давальний вірме́но-туре́цькому вірме́но-туре́цькій вірме́но-туре́цькому вірме́но-туре́цьким
знахідний вірме́но-туре́цький, вірме́но-туре́цького вірме́но-туре́цьку вірме́но-туре́цьке вірме́но-туре́цькі, вірме́но-туре́цьких
орудний вірме́но-туре́цьким вірме́но-туре́цькою вірме́но-туре́цьким вірме́но-туре́цькими
місцевий на/у вірме́но-туре́цькому, вірме́но-туре́цькім на/у вірме́но-туре́цькій на/у вірме́но-туре́цькому, вірме́но-туре́цькім на/у вірме́но-туре́цьких