вірин 2 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Ві́рин | Ві́рина | Ві́рине | Ві́рині |
родовий | Ві́риного | Ві́риної | Ві́риного | Ві́риних |
давальний | Ві́риному | Ві́риній | Ві́риному | Ві́риним |
знахідний | Ві́рин, Ві́риного | Ві́рину | Ві́рине | Ві́рині, Ві́риних |
орудний | Ві́риним | Ві́риною | Ві́риним | Ві́риними |
місцевий | на/у Ві́риному, Ві́ринім | на/у Ві́риній | на/у Ві́риному, Ві́ринім | на/у Ві́риних |
-2-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Ві́рин | Ві́рина | Ві́рине | Ві́рині |
родовий | Ві́риного | Ві́риної | Ві́риного | Ві́риних |
давальний | Ві́риному | Ві́риній | Ві́риному | Ві́риним |
знахідний | Ві́рин, Ві́риного | Ві́рину | Ві́рине | Ві́рині, Ві́риних |
орудний | Ві́риним | Ві́риною | Ві́риним | Ві́риними |
місцевий | на/у Ві́риному, Ві́ринім | на/у Ві́риній | на/у Ві́риному, Ві́ринім | на/у Ві́риних |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | віри́н | |
родовий | віри́ну | |
давальний | віри́ну, віри́нові | |
знахідний | віри́н | |
орудний | віри́ном | |
місцевий | на/у віри́ні, по віри́ну | |
кличний | віри́не* |