віньєтований 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | віньєто́ваний | віньєто́вана | віньєто́ване | віньєто́вані |
родовий | віньєто́ваного | віньєто́ваної | віньєто́ваного | віньєто́ваних |
давальний | віньєто́ваному | віньєто́ваній | віньєто́ваному | віньєто́ваним |
знахідний | віньєто́ваний, віньєто́ваного | віньєто́вану | віньєто́ване | віньєто́вані, віньєто́ваних |
орудний | віньєто́ваним | віньєто́ваною | віньєто́ваним | віньєто́ваними |
місцевий | на/у віньєто́ваному, віньєто́ванім | на/у віньєто́ваній | на/у віньєто́ваному, віньєто́ванім | на/у віньєто́ваних |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | віньєто́ваний | віньєто́вана | віньєто́ване | віньєто́вані |
родовий | віньєто́ваного | віньєто́ваної | віньєто́ваного | віньєто́ваних |
давальний | віньєто́ваному | віньєто́ваній | віньєто́ваному | віньєто́ваним |
знахідний | віньєто́ваний, віньєто́ваного | віньєто́вану | віньєто́ване | віньєто́вані, віньєто́ваних |
орудний | віньєто́ваним | віньєто́ваною | віньєто́ваним | віньєто́ваними |
місцевий | на/у віньєто́ваному, віньєто́ванім | на/у віньєто́ваній | на/у віньєто́ваному, віньєто́ванім | на/у віньєто́ваних |