вінчаний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ві́нчаний ві́нчана ві́нчане ві́нчані
родовий ві́нчаного ві́нчаної ві́нчаного ві́нчаних
давальний ві́нчаному ві́нчаній ві́нчаному ві́нчаним
знахідний ві́нчаного, ві́нчаний ві́нчану ві́нчане ві́нчаних, ві́нчані
орудний ві́нчаним ві́нчаною ві́нчаним ві́нчаними
місцевий на/у ві́нчаному, ві́нчанім на/у ві́нчаній на/у ві́нчаному, ві́нчанім на/у ві́нчаних