вінтувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив вінтува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вінту́ймо
2 особа вінту́й вінту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вінтува́тиму вінтува́тимемо, вінтува́тимем
2 особа вінтува́тимеш вінтува́тимете
3 особа вінтува́тиме вінтува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вінту́ю вінту́ємо, вінту́єм
2 особа вінту́єш вінту́єте
3 особа вінту́є вінту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вінту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вінтува́в вінтува́ли
жін. р. вінтува́ла
сер. р. вінтува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вінтува́вши