вінтувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | вінтува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | вінту́ймо | |
2 особа | вінту́й | вінту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вінтува́тиму | вінтува́тимемо, вінтува́тимем |
2 особа | вінтува́тимеш | вінтува́тимете |
3 особа | вінтува́тиме | вінтува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вінту́ю | вінту́ємо, вінту́єм |
2 особа | вінту́єш | вінту́єте |
3 особа | вінту́є | вінту́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
вінту́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | вінтува́в | вінтува́ли |
жін. р. | вінтува́ла | |
сер. р. | вінтува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
вінтува́вши |