віндикаційований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віндикаційо́ваний віндикаційо́вана віндикаційо́ване віндикаційо́вані
родовий віндикаційо́ваного віндикаційо́ваної віндикаційо́ваного віндикаційо́ваних
давальний віндикаційо́ваному віндикаційо́ваній віндикаційо́ваному віндикаційо́ваним
знахідний віндикаційо́ваний, віндикаційо́ваного віндикаційо́вану віндикаційо́ване віндикаційо́вані, віндикаційо́ваних
орудний віндикаційо́ваним віндикаційо́ваною віндикаційо́ваним віндикаційо́ваними
місцевий на/у віндикаційо́ваному, віндикаційо́ванім на/у віндикаційо́ваній на/у віндикаційо́ваному, віндикаційо́ванім на/у віндикаційо́ваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віндикаційо́ваний віндикаційо́вана віндикаційо́ване віндикаційо́вані
родовий віндикаційо́ваного віндикаційо́ваної віндикаційо́ваного віндикаційо́ваних
давальний віндикаційо́ваному віндикаційо́ваній віндикаційо́ваному віндикаційо́ваним
знахідний віндикаційо́ваний, віндикаційо́ваного віндикаційо́вану віндикаційо́ване віндикаційо́вані, віндикаційо́ваних
орудний віндикаційо́ваним віндикаційо́ваною віндикаційо́ваним віндикаційо́ваними
місцевий на/у віндикаційо́ваному, віндикаційо́ванім на/у віндикаційо́ваній на/у віндикаційо́ваному, віндикаційо́ванім на/у віндикаційо́ваних