віндикаційований 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | віндикаційо́ваний | віндикаційо́вана | віндикаційо́ване | віндикаційо́вані |
родовий | віндикаційо́ваного | віндикаційо́ваної | віндикаційо́ваного | віндикаційо́ваних |
давальний | віндикаційо́ваному | віндикаційо́ваній | віндикаційо́ваному | віндикаційо́ваним |
знахідний | віндикаційо́ваний, віндикаційо́ваного | віндикаційо́вану | віндикаційо́ване | віндикаційо́вані, віндикаційо́ваних |
орудний | віндикаційо́ваним | віндикаційо́ваною | віндикаційо́ваним | віндикаційо́ваними |
місцевий | на/у віндикаційо́ваному, віндикаційо́ванім | на/у віндикаційо́ваній | на/у віндикаційо́ваному, віндикаційо́ванім | на/у віндикаційо́ваних |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | віндикаційо́ваний | віндикаційо́вана | віндикаційо́ване | віндикаційо́вані |
родовий | віндикаційо́ваного | віндикаційо́ваної | віндикаційо́ваного | віндикаційо́ваних |
давальний | віндикаційо́ваному | віндикаційо́ваній | віндикаційо́ваному | віндикаційо́ваним |
знахідний | віндикаційо́ваний, віндикаційо́ваного | віндикаційо́вану | віндикаційо́ване | віндикаційо́вані, віндикаційо́ваних |
орудний | віндикаційо́ваним | віндикаційо́ваною | віндикаційо́ваним | віндикаційо́ваними |
місцевий | на/у віндикаційо́ваному, віндикаційо́ванім | на/у віндикаційо́ваній | на/у віндикаційо́ваному, віндикаційо́ванім | на/у віндикаційо́ваних |