вільний 2

-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ві́льний  
родовий Ві́льного  
давальний Ві́льному  
знахідний Ві́льний  
орудний Ві́льним  
місцевий на/у Ві́льному  
кличний Ві́льний  
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ві́льний ві́льна ві́льне ві́льні
родовий ві́льного ві́льної ві́льного ві́льних
давальний ві́льному ві́льній ві́льному ві́льним
знахідний ві́льний, ві́льного ві́льну ві́льне ві́льні, ві́льних
орудний ві́льним ві́льною ві́льним ві́льними
місцевий на/у ві́льному, ві́льнім на/у ві́льній на/у ві́льному, ві́льнім на/у ві́льних

Словник синонімів

ВАКА́НТНИЙ (про посаду - ніким не зайнятий), ВІ́ЛЬНИЙ, ВАКАНЦЬО́ВИЙзаст.Заготуйте проект на заміщення вакантних місць (О. Сизоненко); На тронному засіданні Посольська Ізба зажадала, щоб негайно розподілили вільні посади (З. Тулуб).
ВІДПУСКНА́іст. (документ про звільнення з кріпацтва, рабства), ВІ́ЛЬНА. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник); - Знаєш, Мар’є, що? Дає тобі пан вільну і двісті карбованців (Панас Мирний).
ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований),ВО́ЛЬНИЙуроч., заст., СВОБІ́ДНИЙзаст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙіст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙіст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙпоет. (звільнений від пут, неволі, рабства). - Були ми панські - тепер вільні.., - говорив Семен (М. Коцюбинський); Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т. Шевченко); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний); Розкріпачений народ, спробувавши волі, розгорнув свої крила (М. Чабанівський); Правдиво.. показує [І. Франко], що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з журналу); Розковані люди (Я. Шпорта); Шевченко .. жадав побачити трудовий народ розкутим від панських кайданів (О. Десняк). - Пор. 1. незале́жний.
ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений якимись заборонами), БЕЗБОРО́ННИЙ, БЕЗПЕРЕШКО́ДНИЙ, БЕЗЗАБОРО́ННИЙ. Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді (Леся Українка); Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Н. Рибак); Віками мріяли великі таланти про можливість безперешкодного служіння своєму народові (з журналу).
ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений дотриманням законів, правил, зобов’язань), ПРИВІ́ЛЬНИЙ, ВІЛЬГО́ТНИЙ. Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок); Геннадій вів привільне життя і не хотів сам собі надівати пута (І. Цюпа); Торбу на плечі, та в оту вільготну неймовірну Каховку (О. Гончар).
ВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий, не заповнений працею, справою); НЕРОБО́ЧИЙ (про день, час - не признач. для роботи); ВИХІДНИ́Й (про день - признач. для відпочинку), ДОЗВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий працею). Увесь вільний час і навіть за роботою розмовляли на астрономічні, геологічні, геодезичні, топографічні теми (З. Тулуб); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час (Д. Ткач); Барабаш і Микола Калач увечері проти вихідного дня пішли до Уляни (Л. Смілянський); [Крістабель:] Ти так давно не згадував про нього... [Річард:] Бо не було дозвільної хвилини (Леся Українка).
НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙрідше,НЕЗМУ́ШЕНИЙрідше.Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Сизоненко); Картини Венеціанова, прості й безпосередні, дихали поезією рідної природи (О. Іваненко); Вільне поводження; Вільний тон розмови; З города пісня, гам, співи - і все це.. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Панас Мирний); Розмова тих штукарів завсігди була жвава, весела, несилувана (І. Нечуй-Левицький). - Пор. неофіці́йний, 1. приро́дний, фамілья́рний.
НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ (про людину, народ, державу і т. ін. - який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь), САМОСТІ́ЙНИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ[ВО́ЛЬНИЙзаст., поет], СВОБІ́ДНИЙзаст., зах.;СУВЕРЕ́ННИЙ (про державу). Хіба не відомо, чим закінчувалися спроби створити незалежну державу в умовах ворожого агресивного оточення? (П. Тичина); Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (М. Коцюбинський); І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко). - Пор. 1. ві́льний.
НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙрідше,РИЗИКО́ВАНИЙ[РИСКО́ВАНИЙрідше] (нескромний і фамільярний, який виходить за рамки прийнятого). А що за декольте! Таж стидно між людьми Ходити у такій нескромній туалеті (М. Рильський); Тільки Стасик... все кидав двозначні жарти, від яких болісно червоніла і мало не плакала дівчина (З. Тулуб); Чоловіки переходили до кабінету курити, і там уже починалася інша розмова, а як були самі, без дам, то навіть і на дуже пікантні теми (А. Головко); Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав.. рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (О. Гончар); Край синього неба зашарівся, як сором’язлива дівчина від вільного парубочого слова (Панас Мирний); Сміливий жест; При одній надто "рискованій" сцені я глянув на Аллу Михайлівну, - вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка). - Пор. 1. непристо́йний.
ПРОСТО́РИЙ (який тягнеться з краю в край), ШИРО́КИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗГО́НИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ[ПРИЗВІ́ЛЬНИЙрідше], ВІ́ЛЬНИЙ, ОБШИРНИЙрідко.От вона сіла на могилі, плаче і так до степу промовляє: - Степу мій широкий, степу мій просторий! (О. Стороженко); Весело солдатам. Радісно дивляться вони на розлогі лани (О. Довженко); Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Леся Українка); Через гору, через яр, Крізь поля привільні - Йдуть і їдуть [селяни] на базар (С. Олійник); Вільний степпередо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою, - Глянуть - міри не даси (Є. Гребінка). - Пор. 1. безме́жний.
ПРОСТО́РИЙ (про одяг, взуття - який нещільно облягає), ШИРО́КИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ. Невисокий, натоптаний, у занадто просторому робочому костюмі, він спинився на хвилину в дверях, привітався (П. Оровецький); Добродій високий і пристойний. Спортсмен. Це видно. Широке вільне пальто, широкі криси капелюха (С. Масляк).
ПОЗБА́ВЛЕНИЙчого, ВІ́ЛЬНИЙвід чого.Проект, можна сказати, експериментальний і не позбавлений риску (І. Волошин); Відчує [людина] себе вільною від усіх тих пут, які єднали її з печерою, з кам’яним віком (Є. Гуцало).
ПОРО́ЖНІЙ (про посудину, вмістище, приміщення - нічим не заповнений; про місце - ніким, нічим не зайнятий), ПУСТИ́Й, ВІ́ЛЬНИЙ, НЕЗА́ЙНЯТИЙ, СПОРОЖНІ́ЛИЙ, СПОРО́ЖНЕНИЙ, СПУСТІ́ЛИЙ (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь, чимсь); ГО́ЛИЙ (перев. про місцевість - не вкритий рослинністю, будівлями тощо). Слуга-малаєць прибирає з-перед нас останні тарілки, .. порожні пляшки з-під мальвазії (Ю. Андрухович); Єремія задумав зовсім оселитись в Лубнах, щоб втихомирити край і заселити порожні землі понад Сулою (І. Нечуй-Левицький); Чути було, як тихо подзенькує причеплене під возом пусте відро (Григорій Тютюнник); Співи над Києвом зринали і тут, і там - на Лук’янівці, і в Голосієві, - але вулиці київські були вже пусті. Київ спав (Ю. Смолич); - Не маю вільної землі по Сейму, Десні і Дніпру. То твоя земля, княгине (С. Скляренко); Річ у тім, що, як казали ще в старовину, святе місце незайнятим не буває (з журналу); Уже не чути сурем журавлиних, Уже й самих не видно журавлів.., а ми все ще стоїмо, Все дивимося в небо спорожніле... (М. Рильський); Підлога була забруднена окурками, на столі валялись спорожнені пляшки (Д. Бедзик); Вітерець з степу шугав по спустілих, нагрітих за день щедрим сонцем вулицях (П. Автомонов); По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає (І. Франко).

Словник антонімів

ВОЛЯ НЕВОЛЯ
Повна незалежність когось від кого-н., свобода. Повна залежність когось від кого-н., ярмо, рабство, ув’язнення.
Воляневоля дійсна, економічна, національна, повна, політична, справжня; батьківщини, жінки, країни, людини, народу, особистості. Світла, прекрасна воля ~  тяжка неволя. Боротьба, битва за волю ~  проти неволі. Заклик до волі, свободи ~  проти неволі, проти рабства, проти поневолення. Відстоювати, дати, забезпечити кому-н., одержати, оспівати, принести кому-н., славити волю ~  боротися проти неволі, забрати кого-н. в неволю, знеславлювати неволю. Бути, виростати, жити, знаходитися, перебувати на волі ~  в неволі.
Дай язикові волю, заведе в неволю (Народне прислів’я).  Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше - спати, спати. І спати на волі (Т. Шевченко).
Визволяти ~поневолювати, вільний ~поневолений, вільний (у знач ім.) ~невільник, воля ~поневолення, звільняти ~поневолювати; воля ~гніт, воля ~пригноблення, свобода ~рабство, свобода ~ярмо
ТІСНИЙ ПРОСТОРИЙ
У якому мало простору, вільного місця. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-н., не тісний, широкий, вільний.
Тісний, а, е ~  просторий, а, е будинок, квартира, кімната, купе, одяг, приміщення, прохід. Тіснийвільний костюм, плаття. Бути, залишатися, зробитися, ставати тіснимпросторим. Досить, дуже, занадто, надто, цілком тіснийпросторий. Бути, залишатися, стати тіснимпросторим.
Вони прийшли до тихої, порослої очеретом заводі, що вся блищала під сонцем, широкої та просторої... Через кілька хвилин двадцять постатей ліпилося в тісному окопчику, розмовляючи півголосом (Г. Тютюнник).
Тісний ~вільний, тісний ~широкий; тісненький ~просторий, тісно ~просторо, тіснота ~простір //просторість Пор. ще: БЕЗМЕЖНИЙ ~ ОБМЕЖЕНИЙ, ШИРОКИЙ ~ ВУЗЬКИЙ

Словник фразеологізмів

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Козаченко); Пишіть до мене, якщо знайдете зайву хвилину (Панас Мирний).

ві́льний коза́к. Парубок, неодружений чоловік. Григорій майже з презирством дивиться на кожну дівчину. Він уважає себе вільним козаком (М. Стельмах).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

не ба́́чити ві́́льної хвили́́ни. Бути дуже зайнятим роботою, заклопотаним. Минулу зиму вони всі .. не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (В. Собко).

як ві́льна пта́шка, зі сл. жи́ти. Незалежно, самостійно, безтурботно. Не маючи дітей, вона згодом .. продала землю, поклала гроші в банк і жила собі як вільна пташка (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ві́льний ві́льна ві́льне ві́льні
родовий ві́льного ві́льної ві́льного ві́льних
давальний ві́льному ві́льній ві́льному ві́льним
знахідний ві́льний, ві́льного ві́льну ві́льне ві́льні, ві́льних
орудний ві́льним ві́льною ві́льним ві́льними
місцевий на/у ві́льному, ві́льнім на/у ві́льній на/у ві́льному, ві́льнім на/у ві́льних

Словник синонімів

ВАКА́НТНИЙ (про посаду - ніким не зайнятий), ВІ́ЛЬНИЙ, ВАКАНЦЬО́ВИЙзаст.Заготуйте проект на заміщення вакантних місць (О. Сизоненко); На тронному засіданні Посольська Ізба зажадала, щоб негайно розподілили вільні посади (З. Тулуб).
ВІДПУСКНА́іст. (документ про звільнення з кріпацтва, рабства), ВІ́ЛЬНА. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник); - Знаєш, Мар’є, що? Дає тобі пан вільну і двісті карбованців (Панас Мирний).
ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований),ВО́ЛЬНИЙуроч., заст., СВОБІ́ДНИЙзаст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙіст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙіст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙпоет. (звільнений від пут, неволі, рабства). - Були ми панські - тепер вільні.., - говорив Семен (М. Коцюбинський); Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т. Шевченко); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний); Розкріпачений народ, спробувавши волі, розгорнув свої крила (М. Чабанівський); Правдиво.. показує [І. Франко], що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з журналу); Розковані люди (Я. Шпорта); Шевченко .. жадав побачити трудовий народ розкутим від панських кайданів (О. Десняк). - Пор. 1. незале́жний.
ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений якимись заборонами), БЕЗБОРО́ННИЙ, БЕЗПЕРЕШКО́ДНИЙ, БЕЗЗАБОРО́ННИЙ. Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді (Леся Українка); Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Н. Рибак); Віками мріяли великі таланти про можливість безперешкодного служіння своєму народові (з журналу).
ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений дотриманням законів, правил, зобов’язань), ПРИВІ́ЛЬНИЙ, ВІЛЬГО́ТНИЙ. Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок); Геннадій вів привільне життя і не хотів сам собі надівати пута (І. Цюпа); Торбу на плечі, та в оту вільготну неймовірну Каховку (О. Гончар).
ВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий, не заповнений працею, справою); НЕРОБО́ЧИЙ (про день, час - не признач. для роботи); ВИХІДНИ́Й (про день - признач. для відпочинку), ДОЗВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий працею). Увесь вільний час і навіть за роботою розмовляли на астрономічні, геологічні, геодезичні, топографічні теми (З. Тулуб); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час (Д. Ткач); Барабаш і Микола Калач увечері проти вихідного дня пішли до Уляни (Л. Смілянський); [Крістабель:] Ти так давно не згадував про нього... [Річард:] Бо не було дозвільної хвилини (Леся Українка).
НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙрідше,НЕЗМУ́ШЕНИЙрідше.Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Сизоненко); Картини Венеціанова, прості й безпосередні, дихали поезією рідної природи (О. Іваненко); Вільне поводження; Вільний тон розмови; З города пісня, гам, співи - і все це.. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Панас Мирний); Розмова тих штукарів завсігди була жвава, весела, несилувана (І. Нечуй-Левицький). - Пор. неофіці́йний, 1. приро́дний, фамілья́рний.
НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ (про людину, народ, державу і т. ін. - який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь), САМОСТІ́ЙНИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ[ВО́ЛЬНИЙзаст., поет], СВОБІ́ДНИЙзаст., зах.;СУВЕРЕ́ННИЙ (про державу). Хіба не відомо, чим закінчувалися спроби створити незалежну державу в умовах ворожого агресивного оточення? (П. Тичина); Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (М. Коцюбинський); І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко). - Пор. 1. ві́льний.
НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙрідше,РИЗИКО́ВАНИЙ[РИСКО́ВАНИЙрідше] (нескромний і фамільярний, який виходить за рамки прийнятого). А що за декольте! Таж стидно між людьми Ходити у такій нескромній туалеті (М. Рильський); Тільки Стасик... все кидав двозначні жарти, від яких болісно червоніла і мало не плакала дівчина (З. Тулуб); Чоловіки переходили до кабінету курити, і там уже починалася інша розмова, а як були самі, без дам, то навіть і на дуже пікантні теми (А. Головко); Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав.. рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (О. Гончар); Край синього неба зашарівся, як сором’язлива дівчина від вільного парубочого слова (Панас Мирний); Сміливий жест; При одній надто "рискованій" сцені я глянув на Аллу Михайлівну, - вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка). - Пор. 1. непристо́йний.
ПРОСТО́РИЙ (який тягнеться з краю в край), ШИРО́КИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗГО́НИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ[ПРИЗВІ́ЛЬНИЙрідше], ВІ́ЛЬНИЙ, ОБШИРНИЙрідко.От вона сіла на могилі, плаче і так до степу промовляє: - Степу мій широкий, степу мій просторий! (О. Стороженко); Весело солдатам. Радісно дивляться вони на розлогі лани (О. Довженко); Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Леся Українка); Через гору, через яр, Крізь поля привільні - Йдуть і їдуть [селяни] на базар (С. Олійник); Вільний степпередо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою, - Глянуть - міри не даси (Є. Гребінка). - Пор. 1. безме́жний.
ПРОСТО́РИЙ (про одяг, взуття - який нещільно облягає), ШИРО́КИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ. Невисокий, натоптаний, у занадто просторому робочому костюмі, він спинився на хвилину в дверях, привітався (П. Оровецький); Добродій високий і пристойний. Спортсмен. Це видно. Широке вільне пальто, широкі криси капелюха (С. Масляк).
ПОЗБА́ВЛЕНИЙчого, ВІ́ЛЬНИЙвід чого.Проект, можна сказати, експериментальний і не позбавлений риску (І. Волошин); Відчує [людина] себе вільною від усіх тих пут, які єднали її з печерою, з кам’яним віком (Є. Гуцало).
ПОРО́ЖНІЙ (про посудину, вмістище, приміщення - нічим не заповнений; про місце - ніким, нічим не зайнятий), ПУСТИ́Й, ВІ́ЛЬНИЙ, НЕЗА́ЙНЯТИЙ, СПОРОЖНІ́ЛИЙ, СПОРО́ЖНЕНИЙ, СПУСТІ́ЛИЙ (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь, чимсь); ГО́ЛИЙ (перев. про місцевість - не вкритий рослинністю, будівлями тощо). Слуга-малаєць прибирає з-перед нас останні тарілки, .. порожні пляшки з-під мальвазії (Ю. Андрухович); Єремія задумав зовсім оселитись в Лубнах, щоб втихомирити край і заселити порожні землі понад Сулою (І. Нечуй-Левицький); Чути було, як тихо подзенькує причеплене під возом пусте відро (Григорій Тютюнник); Співи над Києвом зринали і тут, і там - на Лук’янівці, і в Голосієві, - але вулиці київські були вже пусті. Київ спав (Ю. Смолич); - Не маю вільної землі по Сейму, Десні і Дніпру. То твоя земля, княгине (С. Скляренко); Річ у тім, що, як казали ще в старовину, святе місце незайнятим не буває (з журналу); Уже не чути сурем журавлиних, Уже й самих не видно журавлів.., а ми все ще стоїмо, Все дивимося в небо спорожніле... (М. Рильський); Підлога була забруднена окурками, на столі валялись спорожнені пляшки (Д. Бедзик); Вітерець з степу шугав по спустілих, нагрітих за день щедрим сонцем вулицях (П. Автомонов); По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає (І. Франко).

Словник антонімів

ВОЛЯ НЕВОЛЯ
Повна незалежність когось від кого-н., свобода. Повна залежність когось від кого-н., ярмо, рабство, ув’язнення.
Воляневоля дійсна, економічна, національна, повна, політична, справжня; батьківщини, жінки, країни, людини, народу, особистості. Світла, прекрасна воля ~  тяжка неволя. Боротьба, битва за волю ~  проти неволі. Заклик до волі, свободи ~  проти неволі, проти рабства, проти поневолення. Відстоювати, дати, забезпечити кому-н., одержати, оспівати, принести кому-н., славити волю ~  боротися проти неволі, забрати кого-н. в неволю, знеславлювати неволю. Бути, виростати, жити, знаходитися, перебувати на волі ~  в неволі.
Дай язикові волю, заведе в неволю (Народне прислів’я).  Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше - спати, спати. І спати на волі (Т. Шевченко).
Визволяти ~поневолювати, вільний ~поневолений, вільний (у знач ім.) ~невільник, воля ~поневолення, звільняти ~поневолювати; воля ~гніт, воля ~пригноблення, свобода ~рабство, свобода ~ярмо
ТІСНИЙ ПРОСТОРИЙ
У якому мало простору, вільного місця. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-н., не тісний, широкий, вільний.
Тісний, а, е ~  просторий, а, е будинок, квартира, кімната, купе, одяг, приміщення, прохід. Тіснийвільний костюм, плаття. Бути, залишатися, зробитися, ставати тіснимпросторим. Досить, дуже, занадто, надто, цілком тіснийпросторий. Бути, залишатися, стати тіснимпросторим.
Вони прийшли до тихої, порослої очеретом заводі, що вся блищала під сонцем, широкої та просторої... Через кілька хвилин двадцять постатей ліпилося в тісному окопчику, розмовляючи півголосом (Г. Тютюнник).
Тісний ~вільний, тісний ~широкий; тісненький ~просторий, тісно ~просторо, тіснота ~простір //просторість Пор. ще: БЕЗМЕЖНИЙ ~ ОБМЕЖЕНИЙ, ШИРОКИЙ ~ ВУЗЬКИЙ

Словник фразеологізмів

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Козаченко); Пишіть до мене, якщо знайдете зайву хвилину (Панас Мирний).

ві́льний коза́к. Парубок, неодружений чоловік. Григорій майже з презирством дивиться на кожну дівчину. Він уважає себе вільним козаком (М. Стельмах).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

не ба́́чити ві́́льної хвили́́ни. Бути дуже зайнятим роботою, заклопотаним. Минулу зиму вони всі .. не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (В. Собко).

як ві́льна пта́шка, зі сл. жи́ти. Незалежно, самостійно, безтурботно. Не маючи дітей, вона згодом .. продала землю, поклала гроші в банк і жила собі як вільна пташка (І. Нечуй-Левицький).

-2-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ві́льний  
родовий Ві́льного  
давальний Ві́льному  
знахідний Ві́льний  
орудний Ві́льним  
місцевий на/у Ві́льному  
кличний Ві́льний  
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ві́льний ві́льна ві́льне ві́льні
родовий ві́льного ві́льної ві́льного ві́льних
давальний ві́льному ві́льній ві́льному ві́льним
знахідний ві́льний, ві́льного ві́льну ві́льне ві́льні, ві́льних
орудний ві́льним ві́льною ві́льним ві́льними
місцевий на/у ві́льному, ві́льнім на/у ві́льній на/у ві́льному, ві́льнім на/у ві́льних

Словник синонімів

ВАКА́НТНИЙ (про посаду - ніким не зайнятий), ВІ́ЛЬНИЙ, ВАКАНЦЬО́ВИЙзаст.Заготуйте проект на заміщення вакантних місць (О. Сизоненко); На тронному засіданні Посольська Ізба зажадала, щоб негайно розподілили вільні посади (З. Тулуб).
ВІДПУСКНА́іст. (документ про звільнення з кріпацтва, рабства), ВІ́ЛЬНА. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник); - Знаєш, Мар’є, що? Дає тобі пан вільну і двісті карбованців (Панас Мирний).
ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований),ВО́ЛЬНИЙуроч., заст., СВОБІ́ДНИЙзаст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙіст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙіст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙпоет. (звільнений від пут, неволі, рабства). - Були ми панські - тепер вільні.., - говорив Семен (М. Коцюбинський); Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т. Шевченко); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний); Розкріпачений народ, спробувавши волі, розгорнув свої крила (М. Чабанівський); Правдиво.. показує [І. Франко], що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з журналу); Розковані люди (Я. Шпорта); Шевченко .. жадав побачити трудовий народ розкутим від панських кайданів (О. Десняк). - Пор. 1. незале́жний.
ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений якимись заборонами), БЕЗБОРО́ННИЙ, БЕЗПЕРЕШКО́ДНИЙ, БЕЗЗАБОРО́ННИЙ. Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді (Леся Українка); Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Н. Рибак); Віками мріяли великі таланти про можливість безперешкодного служіння своєму народові (з журналу).
ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений дотриманням законів, правил, зобов’язань), ПРИВІ́ЛЬНИЙ, ВІЛЬГО́ТНИЙ. Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок); Геннадій вів привільне життя і не хотів сам собі надівати пута (І. Цюпа); Торбу на плечі, та в оту вільготну неймовірну Каховку (О. Гончар).
ВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий, не заповнений працею, справою); НЕРОБО́ЧИЙ (про день, час - не признач. для роботи); ВИХІДНИ́Й (про день - признач. для відпочинку), ДОЗВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий працею). Увесь вільний час і навіть за роботою розмовляли на астрономічні, геологічні, геодезичні, топографічні теми (З. Тулуб); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час (Д. Ткач); Барабаш і Микола Калач увечері проти вихідного дня пішли до Уляни (Л. Смілянський); [Крістабель:] Ти так давно не згадував про нього... [Річард:] Бо не було дозвільної хвилини (Леся Українка).
НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙрідше,НЕЗМУ́ШЕНИЙрідше.Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Сизоненко); Картини Венеціанова, прості й безпосередні, дихали поезією рідної природи (О. Іваненко); Вільне поводження; Вільний тон розмови; З города пісня, гам, співи - і все це.. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Панас Мирний); Розмова тих штукарів завсігди була жвава, весела, несилувана (І. Нечуй-Левицький). - Пор. неофіці́йний, 1. приро́дний, фамілья́рний.
НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ (про людину, народ, державу і т. ін. - який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь), САМОСТІ́ЙНИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ[ВО́ЛЬНИЙзаст., поет], СВОБІ́ДНИЙзаст., зах.;СУВЕРЕ́ННИЙ (про державу). Хіба не відомо, чим закінчувалися спроби створити незалежну державу в умовах ворожого агресивного оточення? (П. Тичина); Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (М. Коцюбинський); І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко). - Пор. 1. ві́льний.
НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙрідше,РИЗИКО́ВАНИЙ[РИСКО́ВАНИЙрідше] (нескромний і фамільярний, який виходить за рамки прийнятого). А що за декольте! Таж стидно між людьми Ходити у такій нескромній туалеті (М. Рильський); Тільки Стасик... все кидав двозначні жарти, від яких болісно червоніла і мало не плакала дівчина (З. Тулуб); Чоловіки переходили до кабінету курити, і там уже починалася інша розмова, а як були самі, без дам, то навіть і на дуже пікантні теми (А. Головко); Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав.. рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (О. Гончар); Край синього неба зашарівся, як сором’язлива дівчина від вільного парубочого слова (Панас Мирний); Сміливий жест; При одній надто "рискованій" сцені я глянув на Аллу Михайлівну, - вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка). - Пор. 1. непристо́йний.
ПРОСТО́РИЙ (який тягнеться з краю в край), ШИРО́КИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗГО́НИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ[ПРИЗВІ́ЛЬНИЙрідше], ВІ́ЛЬНИЙ, ОБШИРНИЙрідко.От вона сіла на могилі, плаче і так до степу промовляє: - Степу мій широкий, степу мій просторий! (О. Стороженко); Весело солдатам. Радісно дивляться вони на розлогі лани (О. Довженко); Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Леся Українка); Через гору, через яр, Крізь поля привільні - Йдуть і їдуть [селяни] на базар (С. Олійник); Вільний степпередо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою, - Глянуть - міри не даси (Є. Гребінка). - Пор. 1. безме́жний.
ПРОСТО́РИЙ (про одяг, взуття - який нещільно облягає), ШИРО́КИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ. Невисокий, натоптаний, у занадто просторому робочому костюмі, він спинився на хвилину в дверях, привітався (П. Оровецький); Добродій високий і пристойний. Спортсмен. Це видно. Широке вільне пальто, широкі криси капелюха (С. Масляк).
ПОЗБА́ВЛЕНИЙчого, ВІ́ЛЬНИЙвід чого.Проект, можна сказати, експериментальний і не позбавлений риску (І. Волошин); Відчує [людина] себе вільною від усіх тих пут, які єднали її з печерою, з кам’яним віком (Є. Гуцало).
ПОРО́ЖНІЙ (про посудину, вмістище, приміщення - нічим не заповнений; про місце - ніким, нічим не зайнятий), ПУСТИ́Й, ВІ́ЛЬНИЙ, НЕЗА́ЙНЯТИЙ, СПОРОЖНІ́ЛИЙ, СПОРО́ЖНЕНИЙ, СПУСТІ́ЛИЙ (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь, чимсь); ГО́ЛИЙ (перев. про місцевість - не вкритий рослинністю, будівлями тощо). Слуга-малаєць прибирає з-перед нас останні тарілки, .. порожні пляшки з-під мальвазії (Ю. Андрухович); Єремія задумав зовсім оселитись в Лубнах, щоб втихомирити край і заселити порожні землі понад Сулою (І. Нечуй-Левицький); Чути було, як тихо подзенькує причеплене під возом пусте відро (Григорій Тютюнник); Співи над Києвом зринали і тут, і там - на Лук’янівці, і в Голосієві, - але вулиці київські були вже пусті. Київ спав (Ю. Смолич); - Не маю вільної землі по Сейму, Десні і Дніпру. То твоя земля, княгине (С. Скляренко); Річ у тім, що, як казали ще в старовину, святе місце незайнятим не буває (з журналу); Уже не чути сурем журавлиних, Уже й самих не видно журавлів.., а ми все ще стоїмо, Все дивимося в небо спорожніле... (М. Рильський); Підлога була забруднена окурками, на столі валялись спорожнені пляшки (Д. Бедзик); Вітерець з степу шугав по спустілих, нагрітих за день щедрим сонцем вулицях (П. Автомонов); По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає (І. Франко).

Словник антонімів

ВОЛЯ НЕВОЛЯ
Повна незалежність когось від кого-н., свобода. Повна залежність когось від кого-н., ярмо, рабство, ув’язнення.
Воляневоля дійсна, економічна, національна, повна, політична, справжня; батьківщини, жінки, країни, людини, народу, особистості. Світла, прекрасна воля ~  тяжка неволя. Боротьба, битва за волю ~  проти неволі. Заклик до волі, свободи ~  проти неволі, проти рабства, проти поневолення. Відстоювати, дати, забезпечити кому-н., одержати, оспівати, принести кому-н., славити волю ~  боротися проти неволі, забрати кого-н. в неволю, знеславлювати неволю. Бути, виростати, жити, знаходитися, перебувати на волі ~  в неволі.
Дай язикові волю, заведе в неволю (Народне прислів’я).  Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше - спати, спати. І спати на волі (Т. Шевченко).
Визволяти ~поневолювати, вільний ~поневолений, вільний (у знач ім.) ~невільник, воля ~поневолення, звільняти ~поневолювати; воля ~гніт, воля ~пригноблення, свобода ~рабство, свобода ~ярмо
ТІСНИЙ ПРОСТОРИЙ
У якому мало простору, вільного місця. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-н., не тісний, широкий, вільний.
Тісний, а, е ~  просторий, а, е будинок, квартира, кімната, купе, одяг, приміщення, прохід. Тіснийвільний костюм, плаття. Бути, залишатися, зробитися, ставати тіснимпросторим. Досить, дуже, занадто, надто, цілком тіснийпросторий. Бути, залишатися, стати тіснимпросторим.
Вони прийшли до тихої, порослої очеретом заводі, що вся блищала під сонцем, широкої та просторої... Через кілька хвилин двадцять постатей ліпилося в тісному окопчику, розмовляючи півголосом (Г. Тютюнник).
Тісний ~вільний, тісний ~широкий; тісненький ~просторий, тісно ~просторо, тіснота ~простір //просторість Пор. ще: БЕЗМЕЖНИЙ ~ ОБМЕЖЕНИЙ, ШИРОКИЙ ~ ВУЗЬКИЙ

Словник фразеологізмів

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Козаченко); Пишіть до мене, якщо знайдете зайву хвилину (Панас Мирний).

ві́льний коза́к. Парубок, неодружений чоловік. Григорій майже з презирством дивиться на кожну дівчину. Він уважає себе вільним козаком (М. Стельмах).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

не ба́́чити ві́́льної хвили́́ни. Бути дуже зайнятим роботою, заклопотаним. Минулу зиму вони всі .. не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (В. Собко).

як ві́льна пта́шка, зі сл. жи́ти. Незалежно, самостійно, безтурботно. Не маючи дітей, вона згодом .. продала землю, поклала гроші в банк і жила собі як вільна пташка (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ві́льний ві́льна ві́льне ві́льні
родовий ві́льного ві́льної ві́льного ві́льних
давальний ві́льному ві́льній ві́льному ві́льним
знахідний ві́льний, ві́льного ві́льну ві́льне ві́льні, ві́льних
орудний ві́льним ві́льною ві́льним ві́льними
місцевий на/у ві́льному, ві́льнім на/у ві́льній на/у ві́льному, ві́льнім на/у ві́льних

Словник синонімів

ВАКА́НТНИЙ (про посаду - ніким не зайнятий), ВІ́ЛЬНИЙ, ВАКАНЦЬО́ВИЙзаст.Заготуйте проект на заміщення вакантних місць (О. Сизоненко); На тронному засіданні Посольська Ізба зажадала, щоб негайно розподілили вільні посади (З. Тулуб).
ВІДПУСКНА́іст. (документ про звільнення з кріпацтва, рабства), ВІ́ЛЬНА. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник); - Знаєш, Мар’є, що? Дає тобі пан вільну і двісті карбованців (Панас Мирний).
ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований),ВО́ЛЬНИЙуроч., заст., СВОБІ́ДНИЙзаст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙіст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙіст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙпоет. (звільнений від пут, неволі, рабства). - Були ми панські - тепер вільні.., - говорив Семен (М. Коцюбинський); Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т. Шевченко); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний); Розкріпачений народ, спробувавши волі, розгорнув свої крила (М. Чабанівський); Правдиво.. показує [І. Франко], що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з журналу); Розковані люди (Я. Шпорта); Шевченко .. жадав побачити трудовий народ розкутим від панських кайданів (О. Десняк). - Пор. 1. незале́жний.
ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений якимись заборонами), БЕЗБОРО́ННИЙ, БЕЗПЕРЕШКО́ДНИЙ, БЕЗЗАБОРО́ННИЙ. Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді (Леся Українка); Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Н. Рибак); Віками мріяли великі таланти про можливість безперешкодного служіння своєму народові (з журналу).
ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений дотриманням законів, правил, зобов’язань), ПРИВІ́ЛЬНИЙ, ВІЛЬГО́ТНИЙ. Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок); Геннадій вів привільне життя і не хотів сам собі надівати пута (І. Цюпа); Торбу на плечі, та в оту вільготну неймовірну Каховку (О. Гончар).
ВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий, не заповнений працею, справою); НЕРОБО́ЧИЙ (про день, час - не признач. для роботи); ВИХІДНИ́Й (про день - признач. для відпочинку), ДОЗВІ́ЛЬНИЙ (не зайнятий працею). Увесь вільний час і навіть за роботою розмовляли на астрономічні, геологічні, геодезичні, топографічні теми (З. Тулуб); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час (Д. Ткач); Барабаш і Микола Калач увечері проти вихідного дня пішли до Уляни (Л. Смілянський); [Крістабель:] Ти так давно не згадував про нього... [Річард:] Бо не було дозвільної хвилини (Леся Українка).
НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙрідше,НЕЗМУ́ШЕНИЙрідше.Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Сизоненко); Картини Венеціанова, прості й безпосередні, дихали поезією рідної природи (О. Іваненко); Вільне поводження; Вільний тон розмови; З города пісня, гам, співи - і все це.. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Панас Мирний); Розмова тих штукарів завсігди була жвава, весела, несилувана (І. Нечуй-Левицький). - Пор. неофіці́йний, 1. приро́дний, фамілья́рний.
НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ (про людину, народ, державу і т. ін. - який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь), САМОСТІ́ЙНИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ[ВО́ЛЬНИЙзаст., поет], СВОБІ́ДНИЙзаст., зах.;СУВЕРЕ́ННИЙ (про державу). Хіба не відомо, чим закінчувалися спроби створити незалежну державу в умовах ворожого агресивного оточення? (П. Тичина); Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (М. Коцюбинський); І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко). - Пор. 1. ві́льний.
НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙрідше,РИЗИКО́ВАНИЙ[РИСКО́ВАНИЙрідше] (нескромний і фамільярний, який виходить за рамки прийнятого). А що за декольте! Таж стидно між людьми Ходити у такій нескромній туалеті (М. Рильський); Тільки Стасик... все кидав двозначні жарти, від яких болісно червоніла і мало не плакала дівчина (З. Тулуб); Чоловіки переходили до кабінету курити, і там уже починалася інша розмова, а як були самі, без дам, то навіть і на дуже пікантні теми (А. Головко); Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав.. рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (О. Гончар); Край синього неба зашарівся, як сором’язлива дівчина від вільного парубочого слова (Панас Мирний); Сміливий жест; При одній надто "рискованій" сцені я глянув на Аллу Михайлівну, - вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка). - Пор. 1. непристо́йний.
ПРОСТО́РИЙ (який тягнеться з краю в край), ШИРО́КИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗГО́НИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, ПРИВІ́ЛЬНИЙ[ПРИЗВІ́ЛЬНИЙрідше], ВІ́ЛЬНИЙ, ОБШИРНИЙрідко.От вона сіла на могилі, плаче і так до степу промовляє: - Степу мій широкий, степу мій просторий! (О. Стороженко); Весело солдатам. Радісно дивляться вони на розлогі лани (О. Довженко); Кожна зірочка снігу нам буде в очах Наче справжняя зірка зоріти, Будуть зорі встилати розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Леся Українка); Через гору, через яр, Крізь поля привільні - Йдуть і їдуть [селяни] на базар (С. Олійник); Вільний степпередо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою, - Глянуть - міри не даси (Є. Гребінка). - Пор. 1. безме́жний.
ПРОСТО́РИЙ (про одяг, взуття - який нещільно облягає), ШИРО́КИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ. Невисокий, натоптаний, у занадто просторому робочому костюмі, він спинився на хвилину в дверях, привітався (П. Оровецький); Добродій високий і пристойний. Спортсмен. Це видно. Широке вільне пальто, широкі криси капелюха (С. Масляк).
ПОЗБА́ВЛЕНИЙчого, ВІ́ЛЬНИЙвід чого.Проект, можна сказати, експериментальний і не позбавлений риску (І. Волошин); Відчує [людина] себе вільною від усіх тих пут, які єднали її з печерою, з кам’яним віком (Є. Гуцало).
ПОРО́ЖНІЙ (про посудину, вмістище, приміщення - нічим не заповнений; про місце - ніким, нічим не зайнятий), ПУСТИ́Й, ВІ́ЛЬНИЙ, НЕЗА́ЙНЯТИЙ, СПОРОЖНІ́ЛИЙ, СПОРО́ЖНЕНИЙ, СПУСТІ́ЛИЙ (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь, чимсь); ГО́ЛИЙ (перев. про місцевість - не вкритий рослинністю, будівлями тощо). Слуга-малаєць прибирає з-перед нас останні тарілки, .. порожні пляшки з-під мальвазії (Ю. Андрухович); Єремія задумав зовсім оселитись в Лубнах, щоб втихомирити край і заселити порожні землі понад Сулою (І. Нечуй-Левицький); Чути було, як тихо подзенькує причеплене під возом пусте відро (Григорій Тютюнник); Співи над Києвом зринали і тут, і там - на Лук’янівці, і в Голосієві, - але вулиці київські були вже пусті. Київ спав (Ю. Смолич); - Не маю вільної землі по Сейму, Десні і Дніпру. То твоя земля, княгине (С. Скляренко); Річ у тім, що, як казали ще в старовину, святе місце незайнятим не буває (з журналу); Уже не чути сурем журавлиних, Уже й самих не видно журавлів.., а ми все ще стоїмо, Все дивимося в небо спорожніле... (М. Рильський); Підлога була забруднена окурками, на столі валялись спорожнені пляшки (Д. Бедзик); Вітерець з степу шугав по спустілих, нагрітих за день щедрим сонцем вулицях (П. Автомонов); По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає (І. Франко).

Словник антонімів

ВОЛЯ НЕВОЛЯ
Повна незалежність когось від кого-н., свобода. Повна залежність когось від кого-н., ярмо, рабство, ув’язнення.
Воляневоля дійсна, економічна, національна, повна, політична, справжня; батьківщини, жінки, країни, людини, народу, особистості. Світла, прекрасна воля ~  тяжка неволя. Боротьба, битва за волю ~  проти неволі. Заклик до волі, свободи ~  проти неволі, проти рабства, проти поневолення. Відстоювати, дати, забезпечити кому-н., одержати, оспівати, принести кому-н., славити волю ~  боротися проти неволі, забрати кого-н. в неволю, знеславлювати неволю. Бути, виростати, жити, знаходитися, перебувати на волі ~  в неволі.
Дай язикові волю, заведе в неволю (Народне прислів’я).  Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше - спати, спати. І спати на волі (Т. Шевченко).
Визволяти ~поневолювати, вільний ~поневолений, вільний (у знач ім.) ~невільник, воля ~поневолення, звільняти ~поневолювати; воля ~гніт, воля ~пригноблення, свобода ~рабство, свобода ~ярмо
ТІСНИЙ ПРОСТОРИЙ
У якому мало простору, вільного місця. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-н., не тісний, широкий, вільний.
Тісний, а, е ~  просторий, а, е будинок, квартира, кімната, купе, одяг, приміщення, прохід. Тіснийвільний костюм, плаття. Бути, залишатися, зробитися, ставати тіснимпросторим. Досить, дуже, занадто, надто, цілком тіснийпросторий. Бути, залишатися, стати тіснимпросторим.
Вони прийшли до тихої, порослої очеретом заводі, що вся блищала під сонцем, широкої та просторої... Через кілька хвилин двадцять постатей ліпилося в тісному окопчику, розмовляючи півголосом (Г. Тютюнник).
Тісний ~вільний, тісний ~широкий; тісненький ~просторий, тісно ~просторо, тіснота ~простір //просторість Пор. ще: БЕЗМЕЖНИЙ ~ ОБМЕЖЕНИЙ, ШИРОКИЙ ~ ВУЗЬКИЙ

Словник фразеологізмів

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Козаченко); Пишіть до мене, якщо знайдете зайву хвилину (Панас Мирний).

ві́льний коза́к. Парубок, неодружений чоловік. Григорій майже з презирством дивиться на кожну дівчину. Він уважає себе вільним козаком (М. Стельмах).

ві́льний птах; ві́льна пта́ха (пта́шка, пти́ця). Людина, незалежна у своїх вчинках, поведінці. Мені нічого боятися. Я вільна птаха (З газети); // Людина, не зв’язана шлюбом. — Нема в мене чоловіка… І не було!.. Я — дівчина.. Вільна птаха (І. Рябокляч); [Варка:] Ха-ха-ха! Який сердитий! У тебе жінка є, а я вільна пташка, поки Степан не вернеться: що захочу, те й зроблю (І. Карпенко-Карий); В чарах кохання моє дівування, вільною пташкою хотіла б прожить (З романсу); — Ти одружений? Діти в тебе є? — Я вільна птиця. А що? (Л. Первомайський).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

ма́ти ві́льні ру́ки. Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов’язками і т. ін. Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде).

не ба́́чити ві́́льної хвили́́ни. Бути дуже зайнятим роботою, заклопотаним. Минулу зиму вони всі .. не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (В. Собко).

як ві́льна пта́шка, зі сл. жи́ти. Незалежно, самостійно, безтурботно. Не маючи дітей, вона згодом .. продала землю, поклала гроші в банк і жила собі як вільна пташка (І. Нечуй-Левицький).