-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний військовополоне́ний військовополоне́ні
родовий військовополоне́ного військовополоне́них
давальний військовополоне́ному військовополоне́ним
знахідний військовополоне́ного військовополоне́них
орудний військовополоне́ним військовополоне́ними
місцевий на/у військовополоне́ному, військовополоне́нім на/у військовополоне́них
кличний військовополоне́ний військовополоне́ні

Словник синонімів

ПОЛОНЕ́НИЙім. (той, кого взято в полон), ПОЛОНЕ́НИКрідше,БРА́НЕЦЬ заст., поет.,ПОЛОНЯ́НИКзаст.,ПОЛОНЯ́НИН перев. фольк.;ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕ́НИЙ (під час війни); ЯЗИ́Крозм. (від якого можна дістати потрібні відомості). - Тут колись велика битва була. Козаки наздогнали турків, побили, а полонених визволили (С. Пушик); [Хмарний:] Мерзото! Ти вдарив мене, полоненика з руками в залізах (І. Кочерга); У бранця були зв’язані руки й ноги, на сорочці його запеклася кров (С. Скляренко); Полоняник, що його в неволю Ведуть, думками в рідний кут літає (І. Франко); Ляхистан уперто не платить Кримові упоминок, вони, бач, не визнають Іслам-Гірея, колишнього свого полонянина, ханом (Р. Іваничук); Вона, літня вже, немічна жінка,.. рятувала від переслідувань військовополонених, що опинились в оточенні (О. Довженко); Військова розвідка, вислана вперед, "ловила язика" (з журналу).