відігнутий 2 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віді́гнутий віді́гнута віді́гнуте віді́гнуті
родовий віді́гнутого віді́гнутої віді́гнутого віді́гнутих
давальний віді́гнутому віді́гнутій віді́гнутому віді́гнутим
знахідний віді́гнутий віді́гнуту віді́гнуте віді́гнуті
орудний віді́гнутим віді́гнутою віді́гнутим віді́гнутими
місцевий на/у віді́гнутому, віді́гнутім на/у віді́гнутій на/у віді́гнутому, віді́гнутім на/у віді́гнутих
-2-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віді́гнутий віді́гнута віді́гнуте віді́гнуті
родовий віді́гнутого віді́гнутої віді́гнутого віді́гнутих
давальний віді́гнутому віді́гнутій віді́гнутому віді́гнутим
знахідний віді́гнутий віді́гнуту віді́гнуте віді́гнуті
орудний віді́гнутим віді́гнутою віді́гнутим віді́гнутими
місцевий на/у віді́гнутому, віді́гнутім на/у віді́гнутій на/у віді́гнутому, віді́гнутім на/у віді́гнутих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відігну́тий відігну́та відігну́те відігну́ті
родовий відігну́того відігну́тої відігну́того відігну́тих
давальний відігну́тому відігну́тій відігну́тому відігну́тим
знахідний відігну́тий, відігну́того відігну́ту відігну́те відігну́ті, відігну́тих
орудний відігну́тим відігну́тою відігну́тим відігну́тими
місцевий на/у відігну́тому, відігну́тім на/у відігну́тій на/у відігну́тому, відігну́тім на/у відігну́тих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відігну́тий відігну́та відігну́те відігну́ті
родовий відігну́того відігну́тої відігну́того відігну́тих
давальний відігну́тому відігну́тій відігну́тому відігну́тим
знахідний відігну́тий, відігну́того відігну́ту відігну́те відігну́ті, відігну́тих
орудний відігну́тим відігну́тою відігну́тим відігну́тими
місцевий на/у відігну́тому, відігну́тім на/у відігну́тій на/у відігну́тому, відігну́тім на/у відігну́тих