-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ві́дьмити |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | ві́дьмімо, ві́дьмім |
2 особа | ві́дьми | ві́дьміть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | ві́дьмитиму | ві́дьмитимемо, ві́дьмитимем |
2 особа | ві́дьмитимеш | ві́дьмитимете |
3 особа | ві́дьмитиме | ві́дьмитимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | ві́дьмлю | ві́дьмимо, ві́дьмим |
2 особа | ві́дьмиш | ві́дьмите |
3 особа | ві́дьмить | ві́дьмлять |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
ві́дьмлячи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | ві́дьмив | ві́дьмили |
жін. р. | ві́дьмила |
сер. р. | ві́дьмило |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
ві́дьмивши |
Словник синонімів
ЧАКЛУВА́ТИ (робити магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧАРУВА́ТИ, ЗАЧАРО́ВУВАТИ, ЗАКЛИНА́ТИ, ХИМОРО́ДИТИ заст.; НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАШІ́ПТУВАТИ заст., ШЕПТА́ТИ заст. (промовляти наговір, приворот); ВОРОЖИ́ТИ, ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ПРИВОРО́ЖУВАТИ (діючи ворожінням); ВІДЬМИ́ТИ [ВІДЬМУВА́ТИ] заст. (займатися відьомством); ШАМА́НИТИ (здійснювати шаманство). - Док.: почаклува́ти, почарува́ти, зачарува́ти, заклясти́, наговори́ти, нашепта́ти, пошепта́ти, поворожи́ти, заворожи́ти, приворожи́ти. Розказували, як Параскіца серед білого дня чаклувала коло криниці (М. Коцюбинський); [Мар’яна:] Слухай, любий чарівниченьку, научи ж ти мене чарувати, тоді я тебе так зачарую, що ніколи не покинеш мене! (С. Васильченко); Закляла людей і замок Чарівниця зла колись (Леся Українка); Він ледачий химороду химородить (Ганна Барвінок); [Жінка:] Бачили її [відьму] перед тим, як вона ходила при місяці кругом хати, чимсь кропила її та наговорювала.. от і пожар від того (С. Васильченко); Палажка переступила поріг і зараз почала хреститись та нашіптувать (І. Нечуй-Левицький); - І шептати вміє [Мар’яна]? - Ні, цим не грішить. Коли хтось приходить з хворобою, яку не може вилікувати, одразу до лікаря посилає (М. Стельмах); Звела з неба вороженька Дві яснії зірки, Ворожила, примовляла Кругом коло дівки (Л. Боровиковський); [Сусляєв:] Бути вам щасливою, бо я його [люстро] заворожив - хто перший подивиться, той щасливий (І. Кочерга); [Килина:] Хотіла б я, сестро, щоб Деркачиха приворожила Конона до мене (М. Кропивницький); Палажка тричі перехрестилась, щось пошептала - вже й не знаю, чи молилась, чи відьмувала (І. Нечуй-Левицький); У нас одна жінка хотіла навчитись відьмувати (Ганна Барвінок). - Пор. навро́чити.