відщепнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відщепну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відщепні́мо, відщепні́м | |
2 особа | відщепни́ | відщепні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відщепну́ | відщепнемо́, відщепне́м |
2 особа | відщепне́ш | відщепнете́ |
3 особа | відщепне́ | відщепну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відщепну́в | відщепну́ли |
жін.р. | відщепну́ла | |
сер.р. | відщепну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відще́пнутий | ||
Безособова форма | ||
відще́пнуто | ||
Дієприслівник | ||
відщепну́вши |