відчужуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відчу́жуватися, відчу́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відчу́жуймося, відчу́жуймось
2 особа відчу́жуйся, відчу́жуйсь відчу́жуйтеся, відчу́жуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відчу́жуватимуся, відчу́жуватимусь відчу́жуватимемося, відчу́жуватимемось, відчу́жуватимемся
2 особа відчу́жуватимешся відчу́жуватиметеся, відчу́жуватиметесь
3 особа відчу́жуватиметься відчу́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відчу́жуюся, відчу́жуюсь відчу́жуємося, відчу́жуємось, відчу́жуємся
2 особа відчу́жуєшся відчу́жуєтеся, відчу́жуєтесь
3 особа відчу́жується відчу́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відчу́жуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відчу́жувався, відчу́жувавсь відчу́жувалися, відчу́жувались
жін. р. відчу́жувалася, відчу́жувалась
сер. р. відчу́жувалося, відчу́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відчу́жувавшись