відчужуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відчу́жуватися, відчу́жуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відчу́жуймося, відчу́жуймось | |
2 особа | відчу́жуйся, відчу́жуйсь | відчу́жуйтеся, відчу́жуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відчу́жуватимуся, відчу́жуватимусь | відчу́жуватимемося, відчу́жуватимемось, відчу́жуватимемся |
2 особа | відчу́жуватимешся | відчу́жуватиметеся, відчу́жуватиметесь |
3 особа | відчу́жуватиметься | відчу́жуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відчу́жуюся, відчу́жуюсь | відчу́жуємося, відчу́жуємось, відчу́жуємся |
2 особа | відчу́жуєшся | відчу́жуєтеся, відчу́жуєтесь |
3 особа | відчу́жується | відчу́жуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відчу́жуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відчу́жувався, відчу́жувавсь | відчу́жувалися, відчу́жувались |
жін. р. | відчу́жувалася, відчу́жувалась | |
сер. р. | відчу́жувалося, відчу́жувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відчу́жувавшись |