-1-
дієслово доконаного виду
[розм., рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відцвісти́ся, відцвісти́сь
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відцвіте́ться відцвіту́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відцві́вся, відцві́всь відцвіли́ся, відцвіли́сь
жін.р. відцвіла́ся, відцвіла́сь
сер.р. відцвіло́ся, відцвіло́сь
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відцві́вшись

Словник синонімів

ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯрозм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). - Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Ой, цвіла та й відцвіла калинонька в лузі (Уляна Кравченко); Вже давно жито відквітувало (Ю. Збанацький); Одквітне квіт, і теплим молоком Повіє литий колос у роздоллі (М. Стельмах); [Лісовик:] Вже й сон-трава перецвітати стала (Леся Українка); Одцвілися, облетіли всі сади рясні (Дніпрова Чайка); Відкрасувалися буйно жита й пшениці (І. Цюпа).