відцвілий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відцві́лий відцві́ла відцві́ле відцві́лі
родовий відцві́лого відцві́лої відцві́лого відцві́лих
давальний відцві́лому відцві́лій відцві́лому відцві́лим
знахідний відцві́лий, відцві́лого відцві́лу відцві́ле відцві́лі, відцві́лих
орудний відцві́лим відцві́лою відцві́лим відцві́лими
місцевий на/у відцві́лому, відцві́лім на/у відцві́лій на/у відцві́лому, відцві́лім на/у відцві́лих

Словник антонімів

РОЗЦВІТАТИ ВІДЦВІТАТИ
1. Починати цвісти, вкриватися квітами, зацвітати. Закінчувати, переставати цвісти, відцвітатися.
Розцвітативідцвітати в кімнаті, в лісі, в оранжереї, в саду, в теплиці; на вікні, на клумбі, на лузі, на полі; зовсім, пишно, повністю, чарівно, чарівним цвітом. Бузок, вишня, квітка, конвалія, шипшина, сад, соняшник, яблуня, троянда розцвітаєвідцвітає. Буде, закінчує, починає, продовжує розцвітативідцвітати.
2. У перен. знач.: Вступати в пору найвищого розвитку, ставати здоровим, гарним. Втрачати молодість, свіжість, привабливість.
Розцвітаєвідцвітає жінка, Іван, мати, хто-н., чоловік; вік, здоров’я, краса, молодість, обличчя, свіжість, сила. Буде, починає, продовжує розцвітативідцвітати.
Цвіли садки і відцвітались, а Микола не вертався (І. Нечуй-Левицький).
Розквіт //цвітіння //розцвітання ~ відцвітання; розквітлий //розцвілий ~відцвілий