-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відхвати́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відхваті́мо, відхваті́м
2 особа відхвати́ відхваті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відхвачу́ відхва́тимо, відхва́тим
2 особа відхва́тиш відхва́тите
3 особа відхва́тить відхва́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відхвати́в відхвати́ли
жін.р. відхвати́ла
сер.р. відхвати́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відхва́чений
Безособова форма
відхва́чено
Дієприслівник
відхвати́вши

Словник синонімів

ЗАВОЛОДІ́ТИчим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИщо, ПРИСВО́ЇТИщо, ПОСІ́СТИщо, ЗАВЛАДА́ТИрідко, ЗАПОСІ́СТИщо,діал.; УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ]що, ЗАБРА́ТИщо, ЗАЙНЯ́ТИщо, ЗАХОПИ́ТИщо, ЗАГРАБУВА́ТИщо, розм., ЗАГРА́БИТИщо, розм. (силою, хитрістю тощо); ЗДОБУ́ТИщо (у бою, зі зброєю); ВІДІБРА́ТИщо, ВІДНЯ́ТИщо, ЗАГА́РБАТИщо, ЗАГРЕБТИ́що, розм., ЗАГРАБА́СТАТИщо, розм., ЗГА́РБАТИщо, розм., ЗАПОПА́СТИщо, розм., ЗАЖЕ́РТИщо, розм. (привласнюючи чуже); УРВА́ТИ[УВІРВА́ТИ][ВВІРВА́ТИ]що, розм., ВІДХОПИ́ТИщо, розм., ВІДХВАТИ́ТИщо, розм. (поспіхом, раптово або якусь частину). - Недок.: заволодіва́ти, оволодіва́ти, привла́снювати, присво́ювати, посіда́ти, запосіда́ти, бра́ти, забира́ти, займа́ти, захо́плювати, здобува́ти, відбира́ти, відніма́ти, зага́рбувати, загріба́ти, гребти́, заграба́стувати, граба́стати, запопада́ти, зажира́ти, урива́ти[врива́ти], відхо́плювати, відхва́чувати. [Благонравов:] Оволодіти станцією Колокол - це значить примусити німців негайно відкотитися за річку (О. Корнійчук); Забрав [німець] і цигарки. Жадібно вихопив їх, аж кишеню в шинелі вивернув, і привласнив (І. Ле); Присвоїв мою сокиру (Словник Б. Грінченка); Пан забрав собі кращі землі.., половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками (І. Нечуй-Левицький); Займайте, хлопці, займайте гору за лісом! Гору займайте! От пропадуть, пропадуть нізащо! - говорив він у розпачі (О. Довженко); Єремія захопив Хорольщину, котру вже давно королі подарували Станіславові Жолкевському, і вже там хазяйнував (І. Нечуй-Левицький); Сьомого травня наші війська здобули Сапун-гору (В. Кучер); Добре запам’ятав посол умови, що відбирали в козаків усі їх вольності й права (З. Тулуб); Через рік, в голодне сухоліття, він жалуваною грамотою загарбав біля Бугу займанщину (М. Стельмах); Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає (прислів’я); - Чаплинський, підстароста черкаський, теж був сумирний,.. а сам тільки дивився, як би заграбастати сотників хутір (П. Панч); [Палажка:] А йому аби запопасти гроші (Панас Мирний); Син оженився добре, а дочку ще треба заміж віддавати. Де ж його всячини їй набрати, як не з хазяйствечка у сватів увірвати? (Л. Яновська); - Колонізація північно-східного узбережжя є лише першим кроком до не дуже віддаленої мети: відхопити Камчатку від нашої імперії (М. Стельмах). - Пор. 1. зага́рбати.