відхватити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | відхвати́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відхваті́мо, відхваті́м | |
2 особа | відхвати́ | відхваті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відхвачу́ | відхва́тимо, відхва́тим |
2 особа | відхва́тиш | відхва́тите |
3 особа | відхва́тить | відхва́тять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відхвати́в | відхвати́ли |
жін.р. | відхвати́ла | |
сер.р. | відхвати́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відхва́чений | ||
Безособова форма | ||
відхва́чено | ||
Дієприслівник | ||
відхвати́вши |