відфальцьований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відфальцьо́ваний відфальцьо́вана відфальцьо́ване відфальцьо́вані
родовий відфальцьо́ваного відфальцьо́ваної відфальцьо́ваного відфальцьо́ваних
давальний відфальцьо́ваному відфальцьо́ваній відфальцьо́ваному відфальцьо́ваним
знахідний відфальцьо́ваний, відфальцьо́ваного відфальцьо́вану відфальцьо́ване відфальцьо́вані, відфальцьо́ваних
орудний відфальцьо́ваним відфальцьо́ваною відфальцьо́ваним відфальцьо́ваними
місцевий на/у відфальцьо́ваному, відфальцьо́ванім на/у відфальцьо́ваній на/у відфальцьо́ваному, відфальцьо́ванім на/у відфальцьо́ваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відфальцьо́ваний відфальцьо́вана відфальцьо́ване відфальцьо́вані
родовий відфальцьо́ваного відфальцьо́ваної відфальцьо́ваного відфальцьо́ваних
давальний відфальцьо́ваному відфальцьо́ваній відфальцьо́ваному відфальцьо́ваним
знахідний відфальцьо́ваний, відфальцьо́ваного відфальцьо́вану відфальцьо́ване відфальцьо́вані, відфальцьо́ваних
орудний відфальцьо́ваним відфальцьо́ваною відфальцьо́ваним відфальцьо́ваними
місцевий на/у відфальцьо́ваному, відфальцьо́ванім на/у відфальцьо́ваній на/у відфальцьо́ваному, відфальцьо́ванім на/у відфальцьо́ваних