відтягнути 1
Словник відмінків
Інфінітив | відтягну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відтягні́мо, відтягні́м | |
2 особа | відтягни́ | відтягні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відтягну́ | відтя́гнемо, відтя́гнем |
2 особа | відтя́гнеш | відтя́гнете |
3 особа | відтя́гне | відтя́гнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відтягну́в | відтягну́ли |
жін.р. | відтягну́ла | |
сер.р. | відтягну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відтя́гнений, відтя́гнутий | ||
Безособова форма | ||
відтя́гнено, відтя́гнуто | ||
Дієприслівник | ||
відтягну́вши |