відтуркотати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відтуркота́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відтуркочі́мо, відтуркочі́м
2 особа відтуркочи́ відтуркочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відтуркочу́ відтурко́чемо, відтурко́чем
2 особа відтурко́чеш відтурко́чете
3 особа відтурко́че відтурко́чуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відтуркота́в відтуркота́ли
жін.р. відтуркота́ла
сер.р. відтуркота́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відтуркота́вши