відтуркотати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відтуркота́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відтуркочі́мо, відтуркочі́м | |
2 особа | відтуркочи́ | відтуркочі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відтуркочу́ | відтурко́чемо, відтурко́чем |
2 особа | відтурко́чеш | відтурко́чете |
3 особа | відтурко́че | відтурко́чуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відтуркота́в | відтуркота́ли |
жін.р. | відтуркота́ла | |
сер.р. | відтуркота́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відтуркота́вши |