відтупотіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відтупоті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відтупоті́мо, відтупоті́м | |
2 особа | відтупоти́ | відтупоті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відтупочу́ | відтупотимо́, відтупоти́м |
2 особа | відтупоти́ш | відтупотите́ |
3 особа | відтупоти́ть | відтупотя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відтупоті́в | відтупоті́ли |
жін.р. | відтупоті́ла | |
сер.р. | відтупоті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відтупоті́вши |