відтужити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відтужи́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відтужі́мо, відтужі́м | |
2 особа | відтужи́ | відтужі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відтужу́ | відту́жимо, відту́жим |
2 особа | відту́жиш | відту́жите |
3 особа | відту́жить | відту́жать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відтужи́в | відтужи́ли |
жін.р. | відтужи́ла | |
сер.р. | відтужи́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відтужи́вши |
Інфінітив | відтужи́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відтужі́мо, відтужі́м | |
2 особа | відтужи́ | відтужі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відтужу́ | відту́жимо, відту́жим |
2 особа | відту́жиш | відту́жите |
3 особа | відту́жить | відту́жать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відтужи́в | відтужи́ли |
жін.р. | відтужи́ла | |
сер.р. | відтужи́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відтужи́вши |