відтремтіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відтремті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відтремті́мо, відтремті́м | |
2 особа | відтремти́ | відтремті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відтремчу́ | відтремтимо́, відтремти́м |
2 особа | відтремти́ш | відтремтите́ |
3 особа | відтремти́ть | відтремтя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відтремті́в | відтремті́ли |
жін.р. | відтремті́ла | |
сер.р. | відтремті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відтремті́вши |