відтремтіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відтремті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відтремті́мо, відтремті́м
2 особа відтремти́ відтремті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відтремчу́ відтремтимо́, відтремти́м
2 особа відтремти́ш відтремтите́
3 особа відтремти́ть відтремтя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відтремті́в відтремті́ли
жін.р. відтремті́ла
сер.р. відтремті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відтремті́вши