відточитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відточи́тися, відточи́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відто́читься | відто́чаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відточи́вся, відточи́всь | відточи́лися, відточи́лись |
жін.р. | відточи́лася, відточи́лась | |
сер.р. | відточи́лося, відточи́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відточи́вшись |
Інфінітив | відточи́тися, відточи́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відто́читься | відто́чаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відточи́вся, відточи́всь | відточи́лися, відточи́лись |
жін.р. | відточи́лася, відточи́лась | |
сер.р. | відточи́лося, відточи́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відточи́вшись |