-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відти́скати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відти́скаймо
2 особа відти́скай відти́скайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відти́скаю відти́скаємо, відти́скаєм
2 особа відти́скаєш відти́скаєте
3 особа відти́скає відти́скають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відти́скав відти́скали
жін.р. відти́скала
сер.р. відти́скало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відти́скавши
-2-
дієслово недоконаного виду
(робити відбиток)

Словник відмінків

Інфінітив відти́скати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відти́скаймо
2 особа відти́скай відти́скайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відти́скаю відти́скаємо, відти́скаєм
2 особа відти́скаєш відти́скаєте
3 особа відти́скає відти́скають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відти́скав відти́скали
жін.р. відти́скала
сер.р. відти́скало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відти́скавши

Словник відмінків

Інфінітив відтиска́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відтиска́ймо
2 особа відтиска́й відтиска́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відтиска́тиму відтиска́тимемо, відтиска́тимем
2 особа відтиска́тимеш відтиска́тимете
3 особа відтиска́тиме відтиска́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відтиска́ю відтиска́ємо, відтиска́єм
2 особа відтиска́єш відтиска́єте
3 особа відтиска́є відтиска́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відтиска́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відтиска́в відтиска́ли
жін. р. відтиска́ла
сер. р. відтиска́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відтиска́вши

Словник синонімів

ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИрозм.,ВІДПЕ́РТИрозм. - Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей (Ірина Вільде); Рота легко відтиснула передові частини ворога (Я. Качура); Ярослав із дружиною ходив на чудь і на мерю, відтісняв їх з ліпших земель (П. Загребельний); Салоган відтирає конем Юрія Морозенка, впритул під’їжджає до жінки (М. Стельмах); Смерти не одперти (прислів’я). - Пор. 2. відбива́ти.
ВІДБИВА́ТИ (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити), ВІДКИДА́ТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ, ВІДПИРА́ТИрозм.,ВІДТІСНЯ́ТИрідко. - Док.: відби́ти, відки́нути, відти́снути, відпе́рти, відтісни́ти, відігна́ти. Сім днів вони не їли й відбивають атаки люті ворогів (В. Сосюра); Шоста армія, відкинувши ворога, підійшла до Перекопу (Ю. Яновський); Рота легко відтиснула передові частини противника (Я. Качура); - Як же її [татарву] геть уже відперли на низ,.. - живуть собі наші козаки та наживаються (Панас Мирний).
ВІДБИВА́ТИ (залишати на чому-небудь слід від чогось),ВІДПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ. - Док.: відби́ти, відпеча́тати, відти́снути, відігна́ти. Одзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід (М. Рильський); Вранці, коли йдеш на роботу, по сажі тій сліди.. відпечатуєш (О. Гончар); Відтиснути пальці на папері.