-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відтира́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відтира́ймо
2 особа відтира́й відтира́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відтира́тиму відтира́тимемо, відтира́тимем
2 особа відтира́тимеш відтира́тимете
3 особа відтира́тиме відтира́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відтира́ю відтира́ємо, відтира́єм
2 особа відтира́єш відтира́єте
3 особа відтира́є відтира́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відтира́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відтира́в відтира́ли
жін. р. відтира́ла
сер. р. відтира́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відтира́вши

Словник синонімів

ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИрозм.,ВІДПЕ́РТИрозм. - Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей (Ірина Вільде); Рота легко відтиснула передові частини ворога (Я. Качура); Ярослав із дружиною ходив на чудь і на мерю, відтісняв їх з ліпших земель (П. Загребельний); Салоган відтирає конем Юрія Морозенка, впритул під’їжджає до жінки (М. Стельмах); Смерти не одперти (прислів’я). - Пор. 2. відбива́ти.