-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відтава́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | відтава́тиме | відтава́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | відтає́ | відтаю́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
відтаючи́ |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | відтава́в | відтава́ли |
жін. р. | відтава́ла |
сер. р. | відтава́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
відтава́вши |
Словник синонімів
ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). - Док.: відта́нути, розме́рзнутися, розме́рзтися, розморо́зитися, відме́рзнути, відме́рзти, прота́нути, обта́нути. За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (О. Гончар); Під першим громом розмерзається земля! (М. Стельмах); Морожена риба краще розморожується в підсоленій воді; Під чобітьми протане сніг - знов шуміть голубій весні (М. Рудь); Дорога пішла поміж чагарником, придавлена до землі важкими брилами мерзлого снігу, що обтавали по краях (Григорій Тютюнник).