відсубстантивний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відсубстанти́вний відсубстанти́вна відсубстанти́вне відсубстанти́вні
родовий відсубстанти́вного відсубстанти́вної відсубстанти́вного відсубстанти́вних
давальний відсубстанти́вному відсубстанти́вній відсубстанти́вному відсубстанти́вним
знахідний відсубстанти́вний відсубстанти́вну відсубстанти́вне відсубстанти́вні
орудний відсубстанти́вним відсубстанти́вною відсубстанти́вним відсубстанти́вними
місцевий на/у відсубстанти́вному, відсубстанти́внім на/у відсубстанти́вній на/у відсубстанти́вному, відсубстанти́внім на/у відсубстанти́вних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відсубстанти́вний відсубстанти́вна відсубстанти́вне відсубстанти́вні
родовий відсубстанти́вного відсубстанти́вної відсубстанти́вного відсубстанти́вних
давальний відсубстанти́вному відсубстанти́вній відсубстанти́вному відсубстанти́вним
знахідний відсубстанти́вний відсубстанти́вну відсубстанти́вне відсубстанти́вні
орудний відсубстанти́вним відсубстанти́вною відсубстанти́вним відсубстанти́вними
місцевий на/у відсубстанти́вному, відсубстанти́внім на/у відсубстанти́вній на/у відсубстанти́вному, відсубстанти́внім на/у відсубстанти́вних