відстугоніти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відстугоні́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відстугони́ть відстугоня́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відстугоні́в відстугоні́ли
жін.р. відстугоні́ла
сер.р. відстугоні́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відстугоні́вши