відстрілити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відстрі́лити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відстрі́льмо | |
2 особа | відстрі́ль | відстрі́льте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відстрі́лю | відстрі́лимо, відстрі́лим |
2 особа | відстрі́лиш | відстрі́лите |
3 особа | відстрі́лить | відстрі́лять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відстрі́лив | відстрі́лили |
жін.р. | відстрі́лила | |
сер.р. | відстрі́лило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відстрі́лений | ||
Безособова форма | ||
відстрі́лено | ||
Дієприслівник | ||
відстрі́ливши |