відстрочений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відстро́чений відстро́чена відстро́чене відстро́чені
родовий відстро́ченого відстро́ченої відстро́ченого відстро́чених
давальний відстро́ченому відстро́ченій відстро́ченому відстро́ченим
знахідний відстро́чений відстро́чену відстро́чене відстро́чені
орудний відстро́ченим відстро́ченою відстро́ченим відстро́ченими
місцевий на/у відстро́ченому, відстро́ченім на/у відстро́ченій на/у відстро́ченому, відстро́ченім на/у відстро́чених
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відстро́чений відстро́чена відстро́чене відстро́чені
родовий відстро́ченого відстро́ченої відстро́ченого відстро́чених
давальний відстро́ченому відстро́ченій відстро́ченому відстро́ченим
знахідний відстро́чений відстро́чену відстро́чене відстро́чені
орудний відстро́ченим відстро́ченою відстро́ченим відстро́ченими
місцевий на/у відстро́ченому, відстро́ченім на/у відстро́ченій на/у відстро́ченому, відстро́ченім на/у відстро́чених