відстрочений 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відстро́чений | відстро́чена | відстро́чене | відстро́чені |
родовий | відстро́ченого | відстро́ченої | відстро́ченого | відстро́чених |
давальний | відстро́ченому | відстро́ченій | відстро́ченому | відстро́ченим |
знахідний | відстро́чений | відстро́чену | відстро́чене | відстро́чені |
орудний | відстро́ченим | відстро́ченою | відстро́ченим | відстро́ченими |
місцевий | на/у відстро́ченому, відстро́ченім | на/у відстро́ченій | на/у відстро́ченому, відстро́ченім | на/у відстро́чених |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відстро́чений | відстро́чена | відстро́чене | відстро́чені |
родовий | відстро́ченого | відстро́ченої | відстро́ченого | відстро́чених |
давальний | відстро́ченому | відстро́ченій | відстро́ченому | відстро́ченим |
знахідний | відстро́чений | відстро́чену | відстро́чене | відстро́чені |
орудний | відстро́ченим | відстро́ченою | відстро́ченим | відстро́ченими |
місцевий | на/у відстро́ченому, відстро́ченім | на/у відстро́ченій | на/у відстро́ченому, відстро́ченім | на/у відстро́чених |