-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відстава́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відстава́ймо
2 особа відстава́й відстава́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відстава́тиму відстава́тимемо, відстава́тимем
2 особа відстава́тимеш відстава́тимете
3 особа відстава́тиме відстава́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відстаю́ відстаємо́, відстає́м
2 особа відстає́ш відстаєте́
3 особа відстає́ відстаю́ть
Активний дієприкметник
відстаю́чий
Дієприслівник
відстаючи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відстава́в відстава́ли
жін. р. відстава́ла
сер. р. відстава́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відстава́вши

Словник синонімів

ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене - переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. само по собі); ВІДКЛЕ́ЮВАТИСЯ, ВІДЛИПА́ТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИСЯ (про приклеєне, приліплене). - Док.: відділи́тися, відокре́митися, відлупи́тися, відірва́тися, відста́ти, відпа́сти, відвали́тися, відкле́їтися, відли́пнути, відліпи́тися. Ціолковський запропонував будувати ракету, складену з кількох окремих ступенів, які відділяються в польоті в міру витрачання пального (з журналу); Кора відокремилась від стовбура; Штукатурка відлупилася; Муха дзижчала на мухоловці, намагаючись відірватися (М. Томчаній); Підошва на однім чоботі відстала (О. Гончар); Прийде час - достигне яблучко й само відпаде (приказка); Паперові етикетки хімікатів часто відклеюються (з газети); Тож треба [ластівці] зуміти так зробити, щоб гніздо не відліпилось від жмуття проводів (О. Гончар).
ВІДСТАВА́ТИ (йдучи, їдучи і т. ін., опинятися позаду когось, чогось), ЛИША́ТИСЯперев. із сл. позаду, ОТЯГА́ТИСЯ[ОТЯ́ГУВАТИСЯ]діал.; ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДХО́ДИТИ, ВІДРИВА́ТИСЯ (втрачати при цьому зв’язок з кимсь); ПРИСТАВА́ТИ (стомившись). - Док.: відста́ти, лиши́тися, відби́тися, відійти́, відірва́тися, приста́ти. Ішов він, як здавалось йому, дуже поволі, але ті, кого він супроводжував, відставали (А. Шиян); Рушили на схід, мов хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (І. Франко); - Вночі у нас зброймайстер відбився в горах (О. Гончар); Данилова дружина мчала все далі й далі. Вона відірвалася від війська (А. Хижняк); Дуже-таки потомились, бідолахи; деякі вже й приставати стали (О. Стороженко).

Словник антонімів

ПЕРЕДОВИЙ ВІДСТАЛИЙ
1. Який передує, йде попереду. Який залишається ззаду, не встигає за передовим.
Бути передовимвідсталим у поході, у строю.
2. Який вищий від інших рівнем свого розвитку, досяг значних успіхів у чомусь у порівнянні з іншими. Який перебуває на нижчому рівні розвитку в порівнянні з іншими, не встигає за іншими у чому-н.
Передовий, а, е ~  відсталий, а, е бригада, господарство, індустрія, держава, країна, культура, людина, методика, наука, область, цех. Передовівідсталі методи дослідження, погляди. Бути, здаватися, зробитися, ставати передовимвідсталим. Досить, дуже, занадто, зовсім, цілком передовийвідсталий. У знач. ім.: Передовий, а, е - про людей, що посідають чільні позиції ~  відсталий, а, е - про людей, що не можуть догнати передових у навчанні, у праці. 
Ходити в передових - тривалий час бути в числі найкращих працівників ~  ходити у відсталих - тимчасово не могти догнати передових у чому-н. 
Спочатку всі здивувалися, чому він з передового господарства перейшов у відстале (З газет)
Випереджувати ~ відставати, передовик ~ відсталий (у знач ім.); розвинутий ~ відсталий Пор. ще: ПЕРШИЙ ~ ОСТАННІЙ

Словник відмінків

Інфінітив відстава́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відстава́ймо
2 особа відстава́й відстава́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відстава́тиму відстава́тимемо, відстава́тимем
2 особа відстава́тимеш відстава́тимете
3 особа відстава́тиме відстава́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відстаю́ відстаємо́, відстає́м
2 особа відстає́ш відстаєте́
3 особа відстає́ відстаю́ть
Активний дієприкметник
відстаю́чий
Дієприслівник
відстаючи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відстава́в відстава́ли
жін. р. відстава́ла
сер. р. відстава́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відстава́вши

Словник синонімів

ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене - переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. само по собі); ВІДКЛЕ́ЮВАТИСЯ, ВІДЛИПА́ТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИСЯ (про приклеєне, приліплене). - Док.: відділи́тися, відокре́митися, відлупи́тися, відірва́тися, відста́ти, відпа́сти, відвали́тися, відкле́їтися, відли́пнути, відліпи́тися. Ціолковський запропонував будувати ракету, складену з кількох окремих ступенів, які відділяються в польоті в міру витрачання пального (з журналу); Кора відокремилась від стовбура; Штукатурка відлупилася; Муха дзижчала на мухоловці, намагаючись відірватися (М. Томчаній); Підошва на однім чоботі відстала (О. Гончар); Прийде час - достигне яблучко й само відпаде (приказка); Паперові етикетки хімікатів часто відклеюються (з газети); Тож треба [ластівці] зуміти так зробити, щоб гніздо не відліпилось від жмуття проводів (О. Гончар).
ВІДСТАВА́ТИ (йдучи, їдучи і т. ін., опинятися позаду когось, чогось), ЛИША́ТИСЯперев. із сл. позаду, ОТЯГА́ТИСЯ[ОТЯ́ГУВАТИСЯ]діал.; ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДХО́ДИТИ, ВІДРИВА́ТИСЯ (втрачати при цьому зв’язок з кимсь); ПРИСТАВА́ТИ (стомившись). - Док.: відста́ти, лиши́тися, відби́тися, відійти́, відірва́тися, приста́ти. Ішов він, як здавалось йому, дуже поволі, але ті, кого він супроводжував, відставали (А. Шиян); Рушили на схід, мов хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (І. Франко); - Вночі у нас зброймайстер відбився в горах (О. Гончар); Данилова дружина мчала все далі й далі. Вона відірвалася від війська (А. Хижняк); Дуже-таки потомились, бідолахи; деякі вже й приставати стали (О. Стороженко).

Словник антонімів

ПЕРЕДОВИЙ ВІДСТАЛИЙ
1. Який передує, йде попереду. Який залишається ззаду, не встигає за передовим.
Бути передовимвідсталим у поході, у строю.
2. Який вищий від інших рівнем свого розвитку, досяг значних успіхів у чомусь у порівнянні з іншими. Який перебуває на нижчому рівні розвитку в порівнянні з іншими, не встигає за іншими у чому-н.
Передовий, а, е ~  відсталий, а, е бригада, господарство, індустрія, держава, країна, культура, людина, методика, наука, область, цех. Передовівідсталі методи дослідження, погляди. Бути, здаватися, зробитися, ставати передовимвідсталим. Досить, дуже, занадто, зовсім, цілком передовийвідсталий. У знач. ім.: Передовий, а, е - про людей, що посідають чільні позиції ~  відсталий, а, е - про людей, що не можуть догнати передових у навчанні, у праці. 
Ходити в передових - тривалий час бути в числі найкращих працівників ~  ходити у відсталих - тимчасово не могти догнати передових у чому-н. 
Спочатку всі здивувалися, чому він з передового господарства перейшов у відстале (З газет)
Випереджувати ~ відставати, передовик ~ відсталий (у знач ім.); розвинутий ~ відсталий Пор. ще: ПЕРШИЙ ~ ОСТАННІЙ