відсортувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відсортува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відсорту́ймо | |
2 особа | відсорту́й | відсорту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відсорту́ю | відсорту́ємо, відсорту́єм |
2 особа | відсорту́єш | відсорту́єте |
3 особа | відсорту́є | відсорту́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відсортува́в | відсортува́ли |
жін.р. | відсортува́ла | |
сер.р. | відсортува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відсорто́ваний | ||
Безособова форма | ||
відсорто́вано | ||
Дієприслівник | ||
відсортува́вши |