-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсортува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсорту́ймо
2 особа відсорту́й відсорту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсорту́ю відсорту́ємо, відсорту́єм
2 особа відсорту́єш відсорту́єте
3 особа відсорту́є відсорту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсортува́в відсортува́ли
жін.р. відсортува́ла
сер.р. відсортува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсорто́ваний
Безособова форма
відсорто́вано
Дієприслівник
відсортува́вши

Словник синонімів

СОРТУВА́ТИ (відокремлювати що-небудь за розміром, якістю тощо), ВІДСОРТО́ВУВАТИ, РОЗСОРТО́ВУВАТИ, ВІДБИРА́ТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ (руками). - Док.: посортува́ти, відсортува́ти, розсортува́ти, відібра́ти, перебра́ти. Сортувати насіння; Шевченко сортував монети і складав їх різними стовпчиками, починаючи від ясно-жовтих золотих імперіалів.. до важких брунатних мідних п’ятаків (З. Тулуб).